лукашенко може почати свою гру незалежно від путіна, але за однієї умови

Почалася нова стадія російсько-української війни, що називається Битва за Донбас.

Але із залученням союзницьких сил у росії не все так добре, як їй би хотілося. Для поповнення, яке їй необхідно після втрат в Україні, вона намагалася працювати і з Осетією, і з Сирією, і з Абхазією, і з Придністров’ям, і з Білоруссю. Але максимально, що виходить, це рекрутувати громадян, які шукають пригод через приватні військові компанії (ПВК). Це дешевше, тому що немає виплат у разі смерті. До того ж, політичне рішення щодо загальної мобілізації в рф навряд чи буде. Тому ключовий ресурс – ПВК, де можуть бути багатонаціональні сили. Але головна ставка — на збройні сили росії.

Якщо говорити про Білорусь, то з її території російські війська вивели більшу частину ракетного озброєння та авіації.

Але більшість – не значить все. Тож загроза ракетних ударів по Україні з білоруської території залишається. Не виключаю, що росіяни знову намагатимуться організувати "другий фронт" шляхом відкритого втягнення Білорусі до війни. Але відновлять такі спроби лише якщо досягнуть певних успіхів на Донбасі, або якщо загрузнуть там. Хоча заходити в Україну з північного напрямку, враховуючи попередній сумний для росіян досвід, навряд чи вважатимуть за адекватне.

Якщо росія буде далі грузнути, а позиції путіна продовжать слабшати — офіційний Мінськ цілком може спробувати грати поза російською політикою. Не підтримувати путіна. І лукашенко таке провертав уже неодноразово.

Настрої у білоруському суспільстві були і є антивоєнні. Війна росії проти України, попри всю провоєнну пропаганду, не сприймається білорусами. Є стабільна кількість людей, які посідають проукраїнську позицію – їх близько 40%. Є стабільна кількість людей, які сидять на пропаганді – це близько 25-30%. І є "болото", якому і з росією хотілося б дружити, і з Україною зв’язки не поривати. І якраз у цій частині зростають не те щоб антиросійські настрої, але розуміння, що росія робить щось не те. І чим довше йде війна, тим більше таких настроїв. При цьому навіть проросійськи налаштований білоруський прошарок, який дивиться Соловйова та інших, виступає проти повномасштабної війни Білорусі з Україною.

Для білоруського суспільства вже зрозуміло, що треба віддалятися від російського режиму – принаймні, політично (економічно там все складніше). А якщо говорити про білоруські еліти, які сьогодні де-факто керують країною, то для них з точки зору збереження влади – навіщо чіплятися за російського союзника, коли він слабшає? І якщо буде альтернатива, вони намагатимуться розширити поле маневру, заодно послабивши зашморг росії, який дуже сильно затягнувся у них на шиї за останні два роки. Йдеться про той самий діалог із Заходом, повернення до нормалізації відносин з Україною. Плюс – йде певна гра із Туреччиною, з Китаєм. І якщо лукашенку та його оточенню здасться вигідним заявити, що росія була не права – чому б це не зробити?