Чим обернуться вибухи складів боєприпасів російської армії та чому росіяни досі намагаються розміщувати свої сховища на відстані пострілу української артилерії. Читайте у блозі відомого українського блогера, публіциста, військового експерта Кирила Данильченка
Підіспіли супутникові фото найсвіжішого прильоту до Чорнобаївки — того, що стався в ніч проти 9 липня, з жирною пожежею на горизонті, а детонації відбуваються досі.
Отже, що ми маємо? Маємо склад оперативного рівня прямо посеред міжнародного аеропорту Херсон. Він прикритий обвалуванням, деревами, довкола нього величезна кількість заїжджених колій — використовується регулярно. На смузі 200 на 50 метрів досить характерні ящики для "олівців" до РСЗВ, кілька закупорок стоїть прямо на ґрунті безпосередньо під завантаженням.
Особливих засобів механізації, на кшталт кранів стропальників, лебідок та іншого не помічено — підганяють машину дупою і кидають, від паркану і до обіду. Тому, що друга армія світу веде Спеціальну військову операцію у 21 столітті й ще не починала воювати, ага.
Тільки на супутниковому фото більше трьох десятків вантажних машин, також серед них добре помітні тривісні вантажівки, це означає, що за одну ходку перевалюється до 200 тонн постачання. Якщо там присутні "КАМАЗ" 53501, то може й більше.
Звичайний триденний запас боєживлення на подібному рівні на складі плюс недоторканний запас — до 1000 тонн у наявності. Було до прильоту наших подарунків. Тут навіть важко сказати чим його вразили — від Посад-Покровського цілком доопрацює навіть Д-20, не кажучи вже про "три сокири" і "М-270".
Тримати кілька денних норм, а це рівень оперативного тилу, на такій мізерній відстані від лінії бойового зіткнення — недоумство та відвага.
Ми звичайно розуміємо, що пляшкові горла двох мостів і бажання за всяку ціну вчепитися за Правобережжя грають злий жарт із кремлівськими клоунами, але такими темпами не вистачить жодних засіків, які крутили діди, душа в перервах один одного в чергах за кістками.
Щонайменше третій склад 1000 тонн за тиждень відлетів у космос. Один снаряд до 152 мм. зброї, не "розумний", не коригований, не "Краснопіль" — коштує 1000 доларів.
В одному вагоні на 16 тонн, на мою їх було 280 штук.
Є такий термін – Єдиний Розрахунковий Боєприпас (ЄРБ), 152 мм. Потім їх перераховують до вагонів, боєкомплектів, інших калібрів, під тактичні завдання спускаючи з рівня фронту та армії в денні норми бригад і батальйонів.
Але ви зрозуміли, правда? 1000 тонн — приблизно 62 стандартні вагони на 16 тонн. Тому що закупорювання, гранична висота ящиків, кріплення. І влазить боєкомплект у вагон не так багато, як селітри навалом.
У штуках снарядів – 17.500. У грошах – майже 18 млн. доларів. Це чавун, болванки, а там були реактивні снаряди, упевнений, що були ПТУР, ПЗРК, втрачені машини, паливо, люди.
Якщо врахувати, що один залп "Хімарса" з 6 ракет М-31 900 тисяч доларів — така бухгалтерія скоро даватиме плоди на оперативному рівні. І тому, що можливості логістики Альянсу незрівнянні з Москвою і тому, що в США є приватні компанії, ВВП яких найбільше РФ.
Тому в новому пакеті допомоги від американців 1000 "Екскалібурів" M982 та чергові 4 машини "Хімарсів", які йдуть поки за графіком раз на два тижні. Західна довгострокова стратегія винесення оперативного тилу починає набирати обертів, у ній бере активну участь Британія.
За рахунок високоточної зброї та західного банку цілей, нам не потрібно 45 тисяч снарядів на добу та сотні "олівців" — якщо росіяни спробують шукати "центри постачання" М-270, то їх не існує в природі, це боєзапас, що возиться, на колесах і гусеницях.
Знайти на таку стратегію відповідь не так просто. Розподілити ці оперативного рівня склади по всьому ТВД дрібними "точками підскоку", це означає розподіл ремонтних потужностей, пунктів заправки, дроблення рот охорони та тактичного ППО. У будь-якому місцева вбита дорожня мережа і малі групи українських ДРГ, партизанів і бійців СЗГ, подякують автомобільному ресурсу, а він у РФ під санкціями не нескінченний.
Лише у Шахтарську, Кришталевому та Чорнобаївці вилетіло понад 3000 тонн боєприпасів, разом із транспортом та людськими втратами це сотні мільйонів доларів. Ми ж продовжуємо кинджальні удари по супротивнику — поки писалася ця стаття в Херсоні прийшло по штабу та розташуванню Росгвардії, 3 години вночі детонував склад на пивзаводі в Алчевську. Смачно й крапка, як кажуть наші зайвохромосомні сусіди.
Текст розміщено на site.ua