путін хоче переломити хід війни, після зеків кинули в бій спецназ, - військовий оцінив ситуацію на фронті

На 350 день широкомасштабного вторгнення в Україну російські війська продовжують масовані атаки на Донбасі, взяти який їм так і не вдалося. Саме Донецька та Луганська області, зважаючи на зусилля, зосереджені тут, є пріоритетними для противника.

Втім, секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данилов не виключає, що росіяни можуть невдовзі піти у повторний наступ у Харківській та Запорізькій областях.

Військовий експерт, полковник ЗСУ Владислав Селезньов розповів "Телеграфу", що відбувається на фронтах — і чого очікувати в найближчому майбутньому.

Сумнівні "успіхи" агресора

"Країна-агресор блокує всі спроби вирішення ситуації мирним шляхом. Тому що путін продовжує марити новими геополітичними надбаннями – за рахунок України та її народу. З огляду на таку нераціональну, неадекватну позицію Кремля – і жорстку позицію нашої влади та народу в ракурсі захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, очевидно, що війна триватиме. Потенціал переговорного треку безпосередньо залежатиме від того, що відбувається на полі бою", – пояснює Владислав Селезньов.

А ситуація там залишається складною, зазначає він. Україна поки що не має достатньо ресурсів, щоб проводити контрнаступні заходи. Втім, наголошує експерт, путінська армія теж не має достатньо сил та засобів, щоб ефективно наступати.

"Вона зараз це намагається робити, але зазнає величезних втрат. При тому, що говорити про якісь серйозні територіальні "придбання" окупантам не доводиться. Після липня минулого року, коли вони взяли під контроль знищені ними ж Сєвєродонецьк і Лисичанськ, все, що вдалося росіянам — покласти в "скарбничку перемог" зруйнований вщент Соледар, при штурмі якого загинуло чи не стільки загарбників, скільки раніше жило в цьому місті (за різними оцінками, близько 10 тисяч). Це точно не масштабне придбання. путін вимагає таких до річниці вторгнення, ситуація продовжить загострюватися", – зазначає полковник.

Владислав Селезньов наголошує, що ми тримаємо удари, накопичуємо ресурси. Але накопичуємо їх, на жаль, дуже повільно.

"Наші західні партнери, на жаль, не поспішають допомагати Україні так, як необхідно. Вони спостерігають за ситуацією через призму своїх національних інтересів. І, схоже, їх такий розвиток подій влаштовує", – наголошує військовий експерт.

Новий повномасштабний наступ росіян уже триває, але…

За словами Владислава Селезньова, з 25 січня точаться активні бойові дії на східному фланзі російсько-українського фронту. Він наголошує, що два тижні російська окупаційна армія практично безперервно атакує наші позиції в районі Вугледару.

"Активні бої в районі Авдіївки тривають понад 11 місяців. Там постійно складна ситуація. Понад 5 місяців тривають активні бойові дії на Бахмутському напрямку. Активізувалися вони також у районі Куп’янська та Лимана – після того, як туди перемістилися практично всі підрозділи 76-ї повітряно-десантної дивізії збройних сил рф. Дуже серйозного, елітарного рівня дивізії. Вона поповнена мобілізованими, що пройшли курс підготовки та бойового злагодження, зокрема на території Республіки Білорусь", — розповідає полковник.

Враховуючи все зазначене вище, акцентує він, новий повномасштабний наступ росіян, про який говорять так багато, вже йде. І путін діє, не сконцентрувавши досить серйозні сили та засоби в одному-двох-трьох місцях, щоб несподівано атакувати наші позиції, а поступово збільшуючи тиск на Донбасі.

"Ця тактика приносить противнику деякі результати. Наприклад, українським силам оборони, які діють у районі Кремінної, зараз вкрай складно. Бої йдуть у лісі, який межує з цим населеним пунктом. Путінська армія постійно посилює тиск. Мета в неї все та ж сама – взяти під свій контроль Донецьку та Луганську області повністю", – пояснює експерт.

Наразі, продовжує полковник, близько 42% території Донецької області перебуває під контролем українських сил оборони. На Луганщині ми утримуємо лише невелику ділянку.

"Зрозуміло, що до річниці вторгнення путін хоче заявити про якісь "успіхи". Тому й активізував усі зусилля загарбницької армії саме на цих ділянках фронту", — зазначає Владислав Селезньов.

За його словами, коли представники американського Інституту вивчення війни (ISW) говорять про те, що у путіна недостатньо сил і засобів для широкомасштабного наступу, вони виходять з таких міркувань:

• для того, щоб зламати опір української армії на певних ділянках фронту (оперативно-тактичного рівня), росіянам треба створити потужні ударні угруповання чисельністю 40 тисяч + кожне;
• до того ж забезпечити їх бронетехнікою, артилерією, мати достатньо боєприпасів.

"З цим у противника – складності, – запевняє полковник. – Російська військова логістика змушена рефлексувати на дії українських артилеристів. Отримавши у своє розпорядження реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) HIMARS, ми маємо можливість знищувати ворожі цілі на глибину до 80 км. Відповідно, путінська армія змушена розміщувати склади з боєприпасами в 100 і більше км від лінії бойового зіткнення, і саме з такої відстані підвозити артилерійські, танкові боєприпаси, а це все — час. Ближче склади підтягнути росіяни не можуть, тому що українські розвідники швидко вираховують їхнє місцезнаходження. З усіма наслідками…

Нам важливо, наголошує Владислав Селезньов, отримати більш далекобійні ракети. І обіцяні США у новому пакеті військової допомоги далекобійні ракети GLSDB дальністю до 150 км – те, що треба. Це, запевняє експерт, змусить росіян ще далі відсувати свої склади з боєприпасами, пальним тощо, збільшуючи проблеми їхньої військової логістики. Але від анонсу постачання до застосування ракет у бою минає чимало часу. А нам такі засоби ураження були потрібні ще вчора.

До кінця тижня багато чого стане зрозумілим по Бахмуту

Полковник звертає увагу, що наявні в чималій кількості людські резерви путін поступово, буквально "з коліс", кидає в топку війни.

"Активізація бойових дій, той самий наступ росіян, про який йшлося вище, призводять до кратного збільшення втрат у лавах супротивника. Дев’ять днів поспіль у рф — понад 600 осіб убитими в битві проти України. Шість днів поспіль — понад 700, три дні поспіль — понад 800. В останні дні росіяни втрачають майже по тисячі солдатів на день. Це величезні втрати. На які Кремль не звертає уваги. путін тисне, тисне, тисне, сподіваючись переламати хід війни. Знову і знову підвищує ставки. Що в результаті? Десятки тисяч загиблих росіян за кілька тижнів під час просування на лічені сотні метрів", – констатує Владислав Селезньов.

Він також оцінив ситуацію в "найгарячішій точці" Донеччини, розташованій на півночі. А саме – у Бахмуті.

"Ситуація там вкрай складна. Бойові дії йдуть уже в самому місті. На сході, півдні, півночі. Окупанти підтискають наші сили оборони з трьох сторін. Але доля Бахмута залежить не так від бойових дій на території самого міста, як від забезпечення логістики. Нашої логістики, — уточнює експерт. — Всього одна дорога залишилася під контролем української армії. Лише її зараз можемо використовувати для переміщення військових вантажів, необхідних нам сил та засобів. У разі, якщо росіяни отримають до неї доступ, ЗСУ доведеться відходити на інші вогневі рубежі, за межами Бахмута. Інакше можемо просто втратити людей. Думаю, що до кінця цього тижня багато стане зрозуміло. Зможуть наші підрозділи в рамках певних контрнаступальних дій віддавити путінську армію від цієї дороги – гарнізон продовжить тримати Бахмут. Якщо не вдасться, доведеться проводити перегрупування сил і засобів".

За словами Владислава Селезньова, особливості нинішньої кампанії в районі Бахмута порівняно з подіями, які були ще місяць тому, у тому, що замість російських зеків там зараз воюють російські десантники-спецназівці. Серйозно підготовлені, добре забезпечені.

"Штурмові загони мають дрони-розвідники, професійно працюють у системі комунікацій, бойового злагодження. Путінські генерали пустили в хід елітарні сили і засоби, бажаючи за всяку ціну взяти Бахмут під контроль", — підкреслює експерт.

Щодо інших ділянок фронту, то на півдні, за словами полковника, в районі Херсона, продовжуються артилерійські дуелі. Росіяни не припиняють бити по місту та його околицях. А на Запорізькому напрямі йде накопичення сил путінської армії.

"Там сформовано вже досить серйозне угруповання, але поки що воно без руху. Є й три великі рубежі оборони з боку противника на півдні Запорізької області: Василівка, Токмак та Мелітополь. Так що накопичені там війська можуть використовуватися як для оборони, щоб не допустити проривів російського фронту на цій ділянці, так і для певних наступальних дій, — пояснює Владислав Селезньов. — Але особливості степової Запорізької області в тому, що там дуже складно приховано наблизитися до бойових порядків супротивника. Все швидко обчислюється повітряною розвідкою. І будь-яка активізація піхоти призводить до активізації артилерії. Це стосується як українських сил оборони, так і дій окупаційної російської армії".