«Не купуйте подарунків на Новий рік, бо гроші можуть знадобитися на ліки»

А пам’ятаєте, що коли майже всі регіони України були охоплені коронавірусом, то Херсонська область ще трималася, не реєструючи жодного випадку цього захворювання? Тут і зараз, судячи зі статистики, чи не найменша кількість перехворілих та хворих на ковід. Але ж відомо, що офіційні дані не віддзеркалюють реального становища на місцях. І як би ми про все це дізнались, якби не соціальні мережі, де співгромадяни щедро діляться інформацією - як захворіли, як лікувалися, і в яких умовах їх лікували. В цьому плані цікаво на своїй сторінці в Фейсбук про ситуацію розповідає підприємець з Херсону Геннадій Муравйов. 

Вмирати – теж черга…

«Не вірю офіційним даним про кількість хворих, бо, за їх словами, у Херсоні найкраща ситуація з ліжками. Однак хто не дзвонить - усім відмовляють! Сьогодні моя дитина пішла до поліклініки до свого лікаря, яка приймає з 12:00. Спроба встати в чергу не вийшла, бо лікар повідомила: «Всіх не прийму, записуйтесь у чергу!». 

«А якщо я вмираю?» - хтось запитав з черги, на що вона відповіла: «Вмирати теж черга, найближчий час - в четвер на 8:45». І це при тому, що уся юрба з явними ознаками коронавірусу». 

Те, що нам віщають з екранів чиновники від медицини, разюче відрізняється від звичайного прийому у лікаря. 

«Я захворів, більшість моїх друзів знає, швидше за все в мене саме COVID-19, - такий допис зробив у Фейсбуці Геннадій Муравйов 2-го грудня. - Чому кажу «швидше за все», а не 100%, тому що потрапив до свого сімейного лікаря сьогодні, гадав що зроблять тест, бо в мене всі його ознаки. Але... це наша країна: «нам зверху прийшла вказівка від 30.11.2020 року, грошей немає, тести закінчуються, робити тільки людям з ознаками пневмонії. Я вам напишу у картці, напевно, «Ковідна інфекція». Потрібен тест, але тест ми робити не будемо, якщо вам дуже потрібен тест - можете зробити його в «смартлабі» за гроші. На пульсоксіметрі показники у нормі, хрипів немає» - такий мій прийом у лікаря. 

Що ж там із симптомами?

-Кашель не дискомфортний, але дуже частий, на другий день задуха, наче дихаєш, а кисню замало, впадаєш у паніку, бо відчуваєш, що це кінець, відчуття жаби у грудях, то легені якби стають камінням, - розповідає Геннадій Володимирович. - Потім трохи легше, але повністю пропав нюх, не трохи, а повністю, навіть не реагуєш ні на туалетні запахи, ні на одеколони, ні, навіть, заради інтересу нюхав нашатирний спирт - жодної реакції! Але нежиті немає. І ще... смаки не відчуваєш: ні гіркого, ні кислого. Наприклад, їм калину, зазвичай щелепи зводить, а зараз що торт, не те що така солодка, просто не відчуваєш. Спробував борсучий жир, з’їв - ні то мед, ні то хліб.

А ще хворий відчував сильну втому. Навіть, не було сил зробити допис у соцмережі. Пояснює, чому припинив виходити на зв’язок.

«Сьогодні 23-й день хвороби. Пишу, бо запитують: як там? 4 роки я не пропускав жодного дня без посту у Фейсбуці, і вважав, що так буде завжди, але ні, корона зробила перерву. Який би я не був втомлений, завжди знаходив час для підсумку дня у Фейсбуці, а коли захворів, то, навіть, думки про те, щоб розповісти усім, як це хворіти на ковід у формі середньої тяжкості, не спромігся, бо то застигну у кріслі на 2 години, дивлячись в одну точку, контролюючи дихання, особливо після приступів задухи, коли легені відчуваєш, як одну суцільну каменюку. Або робиш вдих і відчуваєш з подивом та переляком, що того кисню, що увійшов, не вистачає, наче твій шарик лопнув і тепер, щоб вдихнути на повну, треба зробили з десять коротких швидких вдихів, бо десь там дірка і починається паніка...
Через годину все закінчується і починаються інші симптоми, то ср*чка, то болячка - то голови, то суглобів, то хребта, то м’язів. Нюх та смак пропали на п’ятий день, немає і досі, і кажуть, що це може бути на місяці і природа цього - ураження нервової системи.

Перехворів на ковід? Не гарантовано, що не захворієш вдруге

Геннадій Муравйов згадує, що за час хвороби трохи схуднув. 

-З 96 кг став важити 90, хоч рік потому був 85. До показника того року не повернувся, на жаль, - шкодує співрозмовник. - Тільки спадає температура – з’являється якесь таке невелике бажання їсти, їж, частіше всього, через силу і кожен прийом їжі з наслідками - то дика печія починається, то спазми та біль у животі, то дике урчання та розлад. Температура то 38,5, то 37,2, то 36,6 і - то на вечір підіймається, то навпаки, на вечір спадає, симптоми перемішані, що буде попереду - загадка. Найчастіша температура як і сьогодні - 37,2. На мозок теж діє - виникає апатія, байдужість до всього змінюється страхом. 

Траплялося і таке, що чимало злякало хворого.

-А що б ти відчув, коли поклав собі печену яловичину, салат та кашу, сів їсти і тільки коли все доїв, згадав з подивом та переляком, що їв все це… руками і навіть не згадав що для цього є ложка або виделка! Як це так, не згадати? У періоди, коли було легше, вирішив поповнити словниквий запас польської, та нічого не вийшло - всі слова кожного дня повторював заново і не міг запам’ятати жодного. Після цього конфузу з обідом, коли я їв руками, я став прислуховуватися до себе, і помітив, що частіше у розмові чи написанні завмирав, згадуючи слова або їх переклад.

Навесні і влітку багато людей, на противагу закликам дотримуватися заходів безпеки, апелювали до оточуючих: «Ну скільки там хворіють на ковід? Ось у вас є такі знайомі? Ні? І у мене немає!».

"Кір набагато страшніший ковіда!" Одкровення лікаря з 30-річним стажем

-Дійсно, у мене раніше, коли запитували, чи є знайомі з ковідом, я не пригадував, - каже Геннадій Володимирович, - але я і раніше писав, що це така річ, що нема-нема і з’являться.

Ще до недавнього часу всі сподівалися, що людина, яка перехворіла на коронавірус, отримає імунітет від нього, якщо не на все життя, то хоча б на півроку. Але «корона» і тут піднесла сюрприз: все більше і більше виявляється тих, хто пішов по другому колу. Та ще й з важчим перебігом хвороби.

-Вчора отримав аналізи та пішов сьогодні до сімейного лікаря, а мій сімейний лікар захворів... на ковід... вдруге! - дивується Геннадій Муравйов. - Вона ж мені розповідала, що у вересні перехворіла так само, як я зараз хворію. «Зараз сильніше, бо тоді вона хоч і хворіла, а на роботу ходила», - каже мені гардеробниця. А потім нахилилася до мене і шепоче: «А медсестра, бачите, як екіпірована - сильніше за всіх, вона вже як 1,5 місяця хворіє і ходить, бо працювати нема кому».

На прийомі лікарка, яка на сьогодні залишилась одна на всю лікарню, мені вирішила підняти настрій, заявивши: «О, бачите, у вас ще ті IgМ антигени є, і вже з’явилися IgG, а це значить, що формується імунітет, і якщо все буде гаразд, ви будете захищені від 3 до 6 місяців. А ті, хто легше переболіли, в них їх немає і вже купа з них повторно захворіли. І взагалі, на ковід, як і на грип, можна за сезон захворіти декілька разів».

-Що ж це виходить: вже є 10 моїх клієнтів померли через ковід. Є моя лікарка і ще 4 людини, які захворіли повторно, і раптом дуже багато людей, в тому числі родичі, котрі перехворіли в легкій формі. І якесь зовсім не святкове відчуття, що попереду - велика ж*па, - констатує херсонець, підкреслюючи, що взагалі-то він – оптиміст.

Тому чоловік звертається до оточуючих з попередженням: «Люди, не купуйте ніяких подарунків на Новий рік, бо будете дивитися на подарунки, та казати, ліпше би гроші були на ліки. Сидіть вдома, та самі собі зробіть локдаун, якщо влада не може нам його забезпечити».

Безкоштовної медицини в Україні немає, і ніколи не було, - заступник міністра Ірина Микичак

Автор: Ірина Левченко
Фото з архіву Геннадія Муравйова