З офлайну в онлайн: як карантин змінив споживацькі звички українців

Автор
607
З офлайну в онлайн: як карантин змінив споживацькі звички українців

Карантин сильно змінив споживчі звички українців.

Карантин змінив життя людей. Тепер прогулянки, робота, навчання й походи по магазинах мають зовсім інший вигляд, ніж два роки тому. Навряд хтось заперечить цей факт, а соціальні дослідження лише підтверджують його правдивість. Компанія «Делойт» опитала українців і виявила, що 63 % дорослого населення змінили свої споживацькі звички через карантин. Що саме стало іншим і який вигляд має шопінг у 2021 році, розповімо в тексті.

Де купують?

Найбільш помітна зміна полягає в тому, що українці навчилися купувати онлайн. Люди не почуваються безпечно в офлайн-магазинах, особливо з невеликою площею, тому надають перевагу шопінгу в інтернеті. Особливо це помітно за населенням зрілого віку, яке лише з початком пандемії почало цікавитися й довіряти купівлі онлайн. Найчастіше замовляють косметику, побутову техніку та товари для дітей.

Завдяки цій тенденції відомі інтернет-магазини отримали більше клієнтів і змогли розширити асортимент. До прикладу, на EVA.UA тепер, окрім косметики, побутової хімії та товарів для дому, продають також дитячі іграшки, вітаміни й навіть деяку техніку для краси, а розділ з акціями постійно збільшується.

Олег, 53 роки:

«Раніше я зовсім не визнавав покупки в Інтернеті. Але коли на початку карантину ціни на маски зросли в 10 разів, я наважився купити тканинну маску через Фейсбук. Обрав зручну модель, замовив для всієї сім’ї, оплатив. А коли прийшло замовлення, сміявся вголос. Маска виявилась розміром як пів моєї долоні. На моє обурливе повідомлення продавець відповів, що параметри вказані на якійсь захованій від світу фотографії, а я з власної неуважності її не побачив. Після того випадку випитую безліч деталей про товар, перед тим як оплатити його. А ті маски залишив для кумедних фото з котом, хоча б хтось у нашій сім’ї був захищений :)».

Як доставляють товар?

Ще один наслідок карантину — розвиток сервісу адресної доставки. Якщо раніше люди з метою економії забирали товар з відділення пошти чи пункту самовивозу, то протягом останнього року все частіше користуються послугами кур’єрів. Це дало змогу уникнути натовпу в черзі, підтримати локальну торгівлю й отримати все потрібне навіть за умови зачинених магазинів і закладів харчування.

Лілія, 29 років:

«Однієї миті мені набридла їжа з доставки, і я вирішила спекти пиріг. Дома не знайшла порошку для випічки й, щоб не ризикувати здоров’ям у супермаркеті заради одного товару, вирішила замовити доставку кур’єром. Чекала годину. Чекала дві. Тоді терпіння луснуло. Я послухала пораду мами, змішала оцет з содою, спекла пиріг, спробувала його та встигла навіть трішки попрацювати, коли у двері подзвонив кур’єр з таким очікуваним товаром у руках. Виявилось, це був якийсь скажений день у службі доставки, і мені взагалі дивом вдалося оформити замовлення. Більше таких затримок не було, але про всяк випадок я вже не розраховую на швидку доставку й готую з того, що є на кухні».

На чому економлять?

Фінансова криза й витрати на ліки привели чимало українських сімей до скрутного становища. Як наслідок, люди почали більше економити на товарах, що не є необхідними, як-от декор для дому, імпортовані продукти категорії преміум чи алкоголь.

Через карантинні обмеження почали заощаджувати навіть ті, хто зазвичай звик жити на широку ногу. Закриті кафе й ресторани позбавили можливості посидіти з друзями на вихідних і залишити солідний чек. Скасування концертів та вечірок змусило забути про святковий одяг і підбори, а поповнення гардероба стало зовсім зайвим. Постійне носіння маски зменшило витрати на косметику, особливо на тональну основу та помади. Тож мало не кожен українець почав більше цінувати та накопичувати гроші на «чорний день».

Життя після пандемії буде зовсім іншим, але навіть у цьому є чимало хорошого. Доросле населення подружилось з онлайн-магазинами, молодь навчилась економити, а споживацька поведінка українців пережила цілковите перезавантаження, що відкриває нові можливості.