Огляд київських театральних прем'єр березня (Анонс)

Автор

Березень дарує столичним театралам низку прем'єр різних жанрів та форматів.

"Усі найкращі речі" (Театр драми і комедії, 1 березня).

В основі постановки -  англійська сучасна п'єса Дункана Макміллана, яку він писав з другом і для друга (стендап-коміка), втім, на думку автора, у п'єсі може грати і жінка, якщо треба.

У київській виставі - дві жінки: Тамара Трунова ставить, а Олеся Жураківська грає. На думку режисерки, головне у цій виставі - зруйнувати стіну між глядачем та актором, щоби глядач відчував цю історію ніби на дотик і сам себе уявляв на місті героїні.

Моновистава, як відомо, вимагає від актора особливої концентрації зусиль і значної енергетики, аби утримати аудиторію та сценічну історію. У мене нема сумніву, що Жураківська зможе своїм інтерактивним монологом утриматии навіть стадіон "Олімпійський", де колись були популярні дебати з лозунгом "Я ваш вирок!".

Якщо згадати нещодавній успішний серіал "Кріпосна" на "СТБ", то відносно невелика роль актриси Жураківської стала насправді роллю першого плану, про що свідчать захоплені відгуки глядачів. Отже, інтерактивний бенефіс популярної актриси театру. Щира і відверта розмова -  за життя і про кохання.

"Академія сміху" (театр імені Лесі Українки, 4 березня)

Комедія Кокі Мітані, передбачає лише 2 герої -  Автор та Цензор (офіцер служби безпеки). І, звісно, з разом з ними  на сцені - теми свободи творчості, етичного вибору та ціни компромісу.

Здається, наш київський репертуарний театр першим бере в роботу цю блискуче написану японську комедію, у якій не тільки національні, а й загальносуспільні проблеми, коли мова про ціну свободи  Творчості.

Режисер вистави - Михайло Резнікович, який  і сам може чимало розповісти про цензуру в  радянські часи, коли закривали або гальмували театральні постановки.

У київській "Академії сміху" грають молоді актори - Гліб Суряга та Павло Текучев.

Тим часом, у Одеському театрі російської драми також тривають репетиції "Академії сміху", отже п'єса в 2020 році розпочинає активне репертуарне життя в Україні (в Одесі виставу ставить молодий харківський режисер Кирило Галушка). У свій час у Московському театрі імені Пушкіна в постановці Романа Козака з великим успіхом грали актори Панін та Фоменко.

"Одиночество в сети" (Незалежний проект, 1 березня).

Бестселер Януша Вишневського гратимуть на сцені Національної музичної академії (консерваторії) - на Майдані. На прем'єру, 1 березня, очікують навіть самого автора - популярного польського письменника, який схвилював півсвіту своєю пронизливою історією про віртуальне кохання та відстані, які подумки долають закохані серця.

Сценічна інтерпретація -  Тамара та Євген Морозови.

Vino (Театр драми і комедіі на Лівому березі Дніпра, 7 березня).

Актуальні лівобережці позиціонують цей новий проєкт, як експериментальну територію фізичного театру. Родзинка вистави - Євген Корняг, один з найкращих молодих режисерів Білорусі. В Украіні, в Одесі, він є автором одніє з найкращих, на мій погляд, українських вистав останнього часу – це "Баби Бабеля" (у Театрі ляльок).

Анонсувати чи згодом переказувати вистави Євгена Корняга іноді просто безглуздо, бо завжди у нього -  складна і багатошарова сценічна партитура, де актор часто є провідником авторських смислів, осяянь та енергій.

Отже, мені вже очевидно, і, що і тут, на Лівому, наразі буде не про кіно, вино чи доміно, а щось набагато складніше. Про сенси, іхній пошук та переосмислення...

"Доріан Грей" (театр Оперети, 19 березня)

Новий мюзикл. Спільний міжнародний проєкт України та Угорщини. Режисер - Богдан Струтинський. Сюжет нагадувати не варто? Згадайте портрет...

"Механічний апельсин" ( Дикий театр, 12 березня).

Постановка Максима Голенка. Всесвітньо відомий твір Ентоні Берджеса в основі майбутньої вистави Дикого театру. Продюсерка - Ярослава Кравченко.

В Аргентині проходить один з найколоритніших карнавалів на планеті (Фото)

"Естроген" (Театр Актор,17 березня).

В анонсі зазначено -  мовляв, буде все, що ви хотіли знати про жінок, але боялися запитати!

Задіяно - 5 актрис і 2 актори. Автор п'єси - Марина Смілянець. Режисер – В'ячеслав Жила.

Дивно, що прем'єру не встигли підгадати під 8 березня. Наші глядачі дуже люблять святково-обрядові вистави (про жінок особливо).