Чим здивує новий варіант екранізації "Людини-невидимки"

Новий фільм режисера Лі Воннелла ставить у центр не геніального соціопата, а його жертву. "Людина-невидимка" у 2020-му – це не типовий хоррор, а повільний і параноїдальний у своїй манері. Атмосфера тривоги тримається протягом години, а то й більше, хоча нічого страшнючого на екрані не відбувається.

Глядач бачить жінку, яка втікає від жорстокого коханого і, вже будучи вільною, вагається між тим, чи її переслідують, чи це лише травми минулого. Камера аномально і підозріло довго може дивитись на пусте приміщення, чи повільно пересуватись простором, натякаючи на можливі непомітні небезпеки у пустоті. Цей прийом дає фільмові більше візуальної напруги, аніж десяток маньяків з ножами. "Людина-невидимка" – це кіно, яке лякає нятяками (при цьому ще й економить бюджет на спецефекти).

Не менш моторошно те, що головну героїню ставлять під сумнів близькі, родичі, навіть вона сама. Це проглядається через "четверту стіну" екрану кінотеатру і створює відчуття дискомфорту для глядача. Якраз таке, за яким полюють поціновувачі хоррор-фільмів.

Елізабет Мосс, яку ви можете пам’ятати із серіалу "Божевільні" (Mad Men), чудово впоралась із центральною роллю у "Людині-невидимці". ЇЇ героїня, Сесілія, доволі проста дівчина, як на дружину багатія і хоч-куди хлопця. Акторка показує втому, розпач і нотки божевілля так, що емпатію виключити складно. Можна сказати, що перед нами фільм однієї акторки, і, на щастя, з вибором Елізабет Мосс творці не прогадали.

Звісно, в "Людині-невидимці" є різанина, стрілянина і всі протрібні для трилера атрибути. До холодної зброї доходить тоді, коли свого піку досягає моральний пресинг. Студія Universal знайшла правильний напрямок для розвитку, бо монстри їхнього світу, будь це Дракула, Франкенштейн чи Мумія, виглядають не такими бентежними і реальними, як божевільний колишній.

Негативна ж сторона фільму у його назві, а отже, у передбачуваності. Хоч у глядачів провокують тривогу, внутрішній голос озвучує назву фільму і дає чіткий сигнал – тут щось не так. Якби ми дивились не "Людину-невидимку", то, мабуть, піддавали б значно більшому сумніву психічне здоров'я Сесілії. Натомість, лише спостерігаємо коли обставини примусять всіх інших побачити те ж, що й вона.

Відгуки на "Людину-невидимку" у критиків здебільшого схвальні, дехто навіть називає кіно найкращим хорором сезону, а персонаж Сесілії приписує до списку найпотужніших у жанрі за останні 10 років. Зрештою, це історія про вплив домашнього насилля на жертву, лише з домішками фантастики.

Рейтинг стрічки на IMDb – 7,6. Вікове обмеження – 16 років.