У Луцьку презентували книжкову колекцію, подаровану діячем діаспори США

В Луцьку відбулася презентація книжкової колекції з 124 книг, які подарував Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олени Пчілки видатний представник української діаспори США Михайло Герець.

Про це повідомляється на сайті Волинської обласної державної адміністрації.

«Незгасне полум’я любові до України: дарунок уродженця села Люб’язь, представника української діаспори в Америці Михайла Гереця – головній бібліотеці Волині» – під такою назвою відбулася презентація колекції книг, що поповнила фонд рідкісної книги книгозбірні. У складі колекції – цінні закордонні видання українською мовою, що побачили світ у Нью-Йорку, Вінніпегу, Авсбурзі (Німеччина), Мельбурні», - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, погляд літературознавців, істориків обов’язково привернуть 10-томне видання «Історія України-Руси» Михайла Грушевського (Нью-Йорк, 1954), «Твори» Івана Франка у 20-ти томах (Нью-Йорк, 1956), «Твори» Лесі Українки в 12 томах із коментарями до кожного твору Петра Одарченка, Миколи Зерова, Михайла Драй-Хмари (Нью-Йорк, 1953), «Твори» Тараса Шевченка в 14 томах (Чикаго, 1962), Сірка І. «Голос крові» (Мельбурн, 1961) та ін. Неймовірно тішить поява в книжковому зібранні закордонного видання «Поезії» Ліни Костенко, що вийшло в видавництві «Смолоскип» 1969 року і містить 245 творів. На книзі – автограф Михайла Гереця.

У презентації взяли участь і виступили: політик, письменник, народний депутат України І скликання, що сприяв у передачі колекції Андрій Бондарчук; відомий дослідник, краєзнавець, який досліджував історію роду Гереців в архівах Луцька, Рівного, Пінська Петро Троневич; нотаріус, уродженка с. Люб’язь, яка побувала в гостях у родини Гереців у США Ніна Ходачинська; завідувач музею Луцького братства Олена Бірюліна.

Колекцію книг представила присутнім провідний бібліотекар Наталія Хомяк. Поезію Наталії Лівицької-Холодної, присвячену Аллі Герець далекого 1947 року, продекламувала Юлія Ціхоцька. Вірш, написаний онукою Гереців Софійкою про події на майдані в Києві прочитали англійською та українською мовами працівниці бібліотеки Марія Лавренюк та Ольга Кириченко. Проникливим було цитування уривків із спогадів про Олену Пчілку батьків Алли Легкої-Герець та епістолярної спадщини цієї видатної української родини, провідним бібліотекарем Анною Гут.

Михайло Герець – уродженець села Люб’язь на Любешівщині, 1925 року народження. За часів Польщі закінчив 6 класів у школі рідного села. Під час війни навчався на вчительських курсах, працював у школах ближніх сіл Шлапань, Хоцунь, Кримне. Разом із братом Олександром перебував у лавах сотні Мазепи Української Повстанської Армії.

З наближенням Червоної Армії сім’я Гереців, у тому числі 9 дітей, переходить весною 1944 року кордон і потрапляє в Німеччину. Не зважаючи на поневіряння, Гереці багато працюють. Михайло Герець у Німеччині завершує середню освіту.

У 1950 року всій родині вдається переїхати до США, де Михайло здобуває фах інженера-будівельника, захищає дисертацію. Його життя – яскравий приклад того, як сумлінною працею можна реалізувати себе в умовах американського суспільства. З 1957 року перебуває в щасливому шлюбі з Аллою Легкою із міста Гадяч на Полтавщині, землячкою Олени Пчілки (Ольги Петрівни Косач-Драгоманової).

Михайло Герець завжди переймався справами України, очолював Фундацію імені Олега Ольжича. Надавав разом із побратимами фінансову допомогу на відбудову Михайлівського Золотоверхого монастиря, в поверненні 11 фресок цього величного собору з Росії. З початком українсько-російської війни на Сході України надав грошові кошти для полку «Азов».

У Туреччині видали книгу колискових української авторки

Відчули підтримку і на Волині – на фінансування ремонтних робіт, виплату стипендій для окремих студентів-богословів, відродження зруйнованих і будівництво нових храмів. Зокрема, 10,8 тис. доларів скеровано на відбудову згорілого корпусу Православної богословської академії в Луцьку, побудову храмів УПЦ КП у Любешові та на Ратнівщині. Сприяв Луцькому Хресто-Воздвиженському братству у створенні музею та видавничій діяльності.