Створено "бактеріальний пластир" для кишечника

Американські дослідники розробили нову зручну і безпечну технологію бандажа, здатного прилипати до слизової поверхні так само, як пластир до шкіри.

ГМ-бактерії кишкової палички навчили виробляти білки, здатні прилипати до пошкоджених стінок кишечника і допомагати їх загоєнню.

Порізи і пошкодження на шкірі стягують і закріплюють пластиром, а при хірургічних операціях - наприклад, на кишечнику - для цієї мети кріплять бандаж. Біосумісний і біорозчинний, він створенний з нановолокон, які виробляють бактерії кишкової палички. Про це Ніл Йоші (Neel Joshi) і його колеги повідомляють в прес-релізі, поширеному Гарвардським університетом.

Кишкові палички (E. coli), як і багато інших природних мешканців людського шлунково-кишкового тракту, здатні синтезувати мукоадгезівні речовини, що дозволяють їм прикріплятися до слизьких стінок слизової, - волокна, складені з ниток амілоїдних білків Curli. За допомогою генної модифікації вчені приєднали до цих білків фрагменти людських "факторів трилисника" (Trefoil Factors, TTF) - пептидів, які виділяються клітинами стінок кишечника для додаткового захисту.

Завдяки цьому амілоїдні білки утворили безліч додаткових бічних зв'язків і стали здатні утримувати великі об'єми рідини. Відфільтрував їх від бактеріальних клітин, вчені наповнили їх водою та отримали гідрогель, який легко наноситься на місце пошкодження за допомогою шприцу або хірургічних інструментів.

При цьому невеликі варіації в генах Curli, відповідальних за цей синтез та дозволяють синтезувати "живий бандаж", точно адаптований для загоєння тієї чи іншої ділянки кишечника. Наприклад, замість TTF білок можна з'єднати з одним з доменів фибронектина - і гідрогель буде зв'язуватися лише в районі клітин стінки кишечника, які його синтезують і виділяють.