Це та частина історії, яку має знати кожен.
У XI столітті на скелястому березі Дністра східнослов’янські племена піднесли "град" Хотин. У середині XIII століття під час князювання Данила Галицького дерев’яні укріплення Хотинської фортеці замінили кам’яними. У XIV столітті Хотин увійшов до складу Молдавського князівства.
Імператор Молдови воєвода Стефан Великий наприкінці XV століття розширив територію фортеці, піднявши стіну заввишки 40 м і завтовшки 6 м. Замок був значно розширений у південному напрямку, підвищено рівень двору. Замковий двір ділився на частини: північний двір використовувався командуванням, південний — гарнізоном.
Між двома частинами замкового двору знаходиться палац коменданта, стіни якого викладені декоративною "шахівкою" з червоної цегли та білокам’яних блоків, а прорізи вікон прикрашені пізньоготичним обрамленням з каменю. У 1538 р. Хотинський замок захопили польські війська, під час штурму вибухнуло мінами південне прясло стіни. За молдавського господаря Петра Рареша у 1541-1546 р. зруйновану частину перебудували, прясло стіни відсунули ще далі на південь, а в середині нової стіни влаштовано в’їзну вежу.