Олексій Кучеренко: Центру прийняття рішень та відповідальності в енергетиці сьогодні не існує

Олексій Кучеренко розповів про стан енергетики України, а також про перспективи проходження країною майбутнього опалювального сезону

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко прокоментував гучні скандали в українському ПЕК, оцінив, наскільки ефективними є українські державні енергетичні компанії, та розповів про готовність держави до прийдешнього опалювального сезону.

- Останнім часом на українському енергетичному ринку лунає немало скандалів. Один з найгучніших стосується того, що держава до літа 2023 року заплатила 320 млн грн сонячним станціям під російською окупацією, співвласником яких є близьке оточення заступника керівника ОП Ростислава Шурми. Він, до того ж, обіймає посаду члена Наглядової Ради "Нафтогазу". Ви навіть написали депутатське звернення до НАБУ з цього приводу. На який результат ви очікуєте?

- Я, як депутат, відреагував на доволі якісне журналістське розслідування Bihus.info. Як на мене, воно містило незаперечні факти. На його базі я абсолютно формально звернувся до НАБУ, щоб вони провели відповідні процедури і дали чітку відповідь: був злочин, чи ні?

Якщо станції, розташовані на окупованій території України, отримали такі великі гроші від "Гарантованого покупця" – а це українська державна компанія, — то чому на це рік заплющували очі? Чому ніхто не відреагував: ні профільне міністерство, ні НКРЕКП, ні Укренерго, ні "Гарантований покупець", ні правоохоронні органи? Це все, що мене турбує в цій ситуації. Те, що там спливло прізвище, яке ви назвали, — я не хочу нікого зараз дискредитувати.

Але, якщо підтвердиться, що дійсно наявний конфлікт інтересів серед чиновників, які курують енергетичну галузь, це серйозна підстава для того, щоб відповідні управлінські рішення приймалися відповідними державними інституціями. Бо конфлікт інтересів неприпустимий у цій ситуації.

Я дію формально і прошу не робити з цього політики. Поживемо — побачимо. Ситуація нетривіальна. Ми на засіданні робочої групи в Комітеті її розглядали. На жаль, можу сказати, що, як на мене, тут точно не допрацювали відповідні державні інституції. Але, якщо, правоохоронні органи доведуть в цьому кейсі факти корупції, або взагалі державної зради з боку вищих посадових осіб, то це матиме вкрай негативні наслідки для діючої влади.

- Ви сказали, що на це мала відреагувати "Укренерго", але ж взагалі відповідні розрахунки з електростанціями мали здійснюватися на основі сертифікованих даних, наданих цією державною компанією…

- "Укренерго" — це стратегічна національна енергетична компанія, вона сьогодні ключова для енергобезпеки України, і я не хочу якось дискредитувати її керівництво. Я зараз набагато більше довіряю керівникам компаній (причому, як приватних, так і державних), ніж чиновникам.

Як я розумію, "Укренерго" також отримувала від когось інформацію: від операторів систем розподілу, від обленерго. Мова в даному випадку, перш за все, йде про Запоріжжяобленерго і про Херсон. Тобто весь цей ланцюг треба розібрати: звідки йшла інформація, як вона далі верифікувалася, і як приймалося рішення про оплату. Саме тому я і переконаний, що усе це має перевірити слідство, щоб оцінка ситуації була фаховою.

- Як спеціаліст у паливно-енергетичній сфері, як ви вважаєте, чи існує ймовірність того, що вироблена окупованими електростанціями енергія надходила в українську енергосистему?

- Мабуть, можливо. Я цього не виключаю. Після першої наради, яку ініціював мій колега, я одразу сказав, що буду ще далі вивчати ситуацію. Я звернувся у відповідні інституції: до того ж "Укренерго", - і очікую на відповідь. Я буду проводити своє депутатське розслідування разом з колегами. Більш того, можливо, треба негайно вносити зміни до закону. Але, знову ж таки, я не розумію, чому це не можна було зробити рік тому.

Такий закон точно мав би ініціювати уряд і міністерство – вони володіють набагато ширшою оперативною інформацією, ніж депутати. Депутати точно не мусять займатися усіма оперативними питаннями функціонування енергосистеми України.

Тут я констатую якийсь системний провал. Чи був він суб'єктивний, чи об'єктивний — побачимо.

- Інша важлива тема: "Укрнафта" має отримати в управління мережу заправок Glusco, що раніше належали Медведчуку, а згодом перейшли до "Нафтогазу". Чи вважаєте ви це рішення правильним?

- Давайте трішки історії.

До грудня минулого року "Укрнафта" була компанією, у якої п’ятдесят плюс одна акція належали національній компанії НАК "Нафтогаз", і решта була у міноритарного акціонера. Наскільки мені відомо, зараз проводиться повноцінний аудит "Укрнафти", і я хочу дочекатися результату.

Але нагадую, що контрольний пакет був і лишається у НАК "Нафтогаз". Тому, як на мене, ключове питання до всіх керівників "Нафтогазу" до останнього моменту: якщо "Укрнафта" управлялася неефективно, якщо там такі великі зловживання, а про це постійно заявляє Сергій Корецький – нинішній очільник "Укрнафти", — у мене ключове питання: де був весь цей час НАК "Нафтогаз України"? Де була наглядова рада "Укрнафти"? До речі, її очолював Вітренко свого часу, туди входили інші посадовці. І коли я чую про "супер-керівників" "Нафтогазу" Коболєва та Вітренка, це виглядає якимось фарисейством. Це вони мають зараз відповідати і сидіти під слідством.

Повертаючись до вашого питання. Забрали у Медведчука 100 заправок. Мабуть, абсолютно правильно зробили, рішення було політичним, воно було реалізовано через більш-менш адекватну процедуру, і уряд передав ці заправки "Нафтогазу".

Хто тоді був його керівником? Юрій Вітренко. А хто був куратором і першим, так би мовити, помічником Юрія Юрійовича? Пан Шурма. Давайте речі називати своїми іменами.

Чому я так стверджую? Тому що рік тому я опинився в епіцентрі баталій навколо абсолютно скандального законопроекту, який проштовхували Вітренко, і, на жаль, Шурма, стосовно виділення 264 мільярдів НАК "Нафтогазу". Шантажували усіх депутатів (у першу чергу, "Слуг народу"), усю країну: "Або ви нам з бюджету даєте 264 мільярди, або будете взимку без газу".

Я задавав одне питання: покажіть результати аудиту. До речі, єдиний, хто так само боровся — це Мінфін. На жаль, тоді депутати наплювали на це, і просто проштовхнули та прийняли цей законопроект разом з іншими.

До чого це призвело? Нинішній голова "Нафтогазу" Олексій Чернишов каже: бюджет заборгував НАК "Нафтогаз" 150 мільярдів гривень, теплокомуненерго винні 75 мільярдів гривень. І от я задаю питання: а тоді НАК "Нафтогаз" хороший був, коли його очолював Вітренко, якого покривали у певних структурах — він тоді нормально міг управляти заправками, облгазами? Йому ж так само почали з травня минулого року віддавати облгази — газорозподільні компанії. Тоді це було правильне управлінське рішення. А потім щось відбулося, і виявилося, що це було неправильно.

Я хочу побачити, як мінімум, аналіз того, що за цей рік відбулося. Бо якщо НАК "Нафтогаз" і його керівництво не в змозі впоратися з заправками Glusco, то, вибачте, тоді це репутаційний удар по менеджменту НАК "Нафтогаз", який призначив уряд.

Це не просте питання. Не можна так просто сказати: "Ой, ми помилилися рік тому". Ні, хлопці, це державне рішення. Саме тому я буду робити все, щоб заслухати цю ситуацію на комітеті. Я буду наполягати, щоб запросили всіх учасників, включно з паном Шурмою, який є членом наглядової ради "Нафтогазу". Думаю, усім буде цікаво розібратися, що ж там з цими заправками відбувається.

А тепер останнє. Я припускаю, що цими заправками ефективніше зможе займатися "Укрнафта". Але, наскільки я знаю, "Нафтогаз" вклав у них достатньо багато грошей — більше 300 мільйонів, і, в будь-якому випадку, це має бути врегульовано за адекватною процедурою.

- Але ж "Нафтогаз" продовжує управляти компанією "Укрнафта"?

- У НАК "Нафтогаз" лишається контрольний пакет акцій кампанії "Укрнафта", але, як мені відомо, усі управлінські рішення, включаючи скандальну наглядову раду, яку там утворили, правління, фінансовий план, зарплатню Корецького — було ухвалено без "Нафтогазу".

Постає питання: а хто тоді управляє, і хто відповідає за державну компанію "Укрнафта"? Мене це дуже турбує, тому що "Укрнафта" зобов'язана виконати своє ключове завдання перед населенням і перед енергетикою. Вони мають повністю свій газ віддати в загальну скарбничку за механізмом покладання спеціальних обов'язків. А зараз я бачу одне – "Укрнафта" категорично бореться з цим. Як на мене, це пряма загроза енергетичній безпеці України.

Тому будемо дуже пильно стежити за компанією "Укрнафта" — хто від уряду і в який спосіб нею управляє.

- Нинішній голова Наглядової ради Укрнафти – Олексій Грибан (колишній заступник міністра економіки) втрапив у корупційний скандал. Йому, разом з заступником міністра АПК Тарасом Висоцьким, НАБУ вручило підозру по звинуваченню в махінаціях річної давнини на суму 62 мільйони гривень. При цьому, він досі продовжує обіймати посаду у стратегічному підприємстві. Які загрози це несе?

- Це не додає авторитету системі державного управління в енергетиці. Мені прикро це констатувати.

Я задаю зараз ключове питання з точки зору системи управління. В "Укрнафті" міноритарний пакет було віддано Міноборони. Мажоритарним володіє "Нафтогаз". Я спрямував листи на уряд і на Міноборони: "Як ви збираєтеся управляти цією компанією?". У мене є відповідь і уряду, і особисто пана Резнікова, де він пише: "Це не притаманна нам функція управляти цим міноритарним пакетом. Ми просимо забрати у нас цей пакет і віддати Міненерго". У мене ця відповідь є, і я готовий вам її надати.

Хай Міноборони зі своїми основними функціями впорається, а тут ще "Укрнафта" і заправки додаються. І в мене складається враження, що це штучно створена ситуація прихованого тіньового управління певними особами.

А коли слухаю ще заяви однієї гіперактивної чиновниці — нової керівниця АРМА Олени Думи, яка вже хоче забирати облгази у "Нафтогазу", у мене виникає питання: а кому ж ви їх хочете передати? Чи не "Укрнафті"? А взагалі ви розумієте, про що мова йде?

Я хотів би фахово за зачиненими дверима на комітеті послухати і пана Шурму, як члена Наглядової ради, і пані Наталію Бойко, вона так само членкиня Наглядової ради, пана Чернишова, пана Корецького, пані Думу — стосовно того, що зараз відбувається. Це все однозначно не працює на користь енергобезпеки України.

- Які енергетичні об'єкти зараз перебувають під контролем "Укрнафти"?

- У них в управлінні державна компанія "Укртатнафта", і між ними доволі складні стосунки. І я не хочу нікого звинувачувати, але складно не згадати про аномальні зарплати, які собі виплачує Корецький (3,2 мільйони на місяць у двох структурах) – це на сьогодні цинічно і аморально. Це величезна помилка Корецького і його куратора, який йому це дозволив. Але чи є ефективним управління "Укрнафти" чи "Укртатнафти" — я не беруся зараз стверджувати.

- Повертаючись до того, які зараз енергетичні об'єкти контролюються "Укрнафтою", неможливо не згадати про ситуацію з компанією "Укрнафтобуріння", колишні власники якої оскаржують рішення про арешт і передачу їхніх корпоративних прав у суді…

- Зрозуміло, що це експропрійована компанія. Я хочу на кінець року подивитися, що буде з видобутком газу в Україні. Бо я розумію, що можна не любити акціонерів "Укрнафтобуріння", але для аналізу ситуації треба розуміти – в результаті цієї експропріації видобуток газу зросте чи зменшиться.

Як на мене, якщо вже "Укрнафтобуріння" була за відповідною процедурою експропрійована, то цей газовий актив мав би піти до НАК "Нафтогаз" в "Укргазвидобування". Я в цьому переконаний. "Нафтогаз" завжди спеціалізувався на газі, "Укрнафта" — на видобутку нафти, і саме за таким принципом, на мою думку, мали прийматися відповідні рішення уряду.

Ми будемо аналізувати — ефективними чи неефективними були ці рішення.

- Стосовно "Укрнафти" ви згадали, а що навіть сам пан Корецький стверджує, що компанія перебуває в поганому фінансовому стані. Однак, згідно з фінансовим планом, "Укрнафта" має отримати у 2023 році 12 мільярдів гривень чистого прибутку. Чи вважаєте ви його реалістичним?

- Я його прискіпливо не вивчав. Але коли з’являються такі надприбуткові результати, то, з одного боку, приємно, але з іншого — одразу треба розібратися, в чому причина. Експертне середовище нафтогазового ринку вважає, що оприлюднений прибуток Укрнафти є штучно створеним завдяки продажу газу десятирічної давнини з копійчаною собівартістю, який було отримано до війни за мировою угодою з Укртрансгазом, а також завдяки перенесенню центру прибутку з Кременчуцького НПЗ, де пан Корецький також є директором, на Укрнафту. Далі не хочу продовжувати, але даю вам чесне слово, що ми будемо вивчати цей фінансовий план на комітеті у відповідних групах: наскільки він реалістичний.

- Під керівництвом пана Шурми, якого називають куратором паливно-енергетичного комплексу України від ОП, і до якого нині виникає багато питань, також здійснюється управління Оператором газотранспортної системи України. У якому стані ця компанія перебуває зараз?

- У однозначно жахливому. Це результат абсолютно недбалого анбандлінга (відокремлення ГТС від "Нафтогазу" — ред.), який було проведено у 2019 році. Але мене лякає один ключовий момент: за нашим наполяганням, в тому числі особисто моїм, як голови тимчасової спеціальної комісії з енергобезпеки, Держаудит провів аудит роботи Оператора з 2020 по 2022 роки включно. Тобто, три роки.

Було виявлено жахливі результати: величезні порушення, збитковість. По суті, мова йде про те, що компанія на межі банкрутства. Я задаю одне питання: а чому раптом цей черговий аудит приховали за процедурними моментами? Як ми тоді збираємося виправляти помилки?

Зараз Оператор ГТС щось робить, ми бачимо команду, яка прийшла туди. Будемо дивитися, як це нове керівництво буде розв’язувати проблему фінансового колапсу. Особливо на фоні того, що може кардинально змінитися транзит до нульового, і тоді невідомо, як ця компанія буде виживати.

- А чия це відповідальність?

- Хороше питання. Формально, Оператор переданий в управління Міненерго. Там зараз перехідний період. Але, мабуть, ні для кого немає сумнівів, що де-факто Оператором ГТС управляє та сама людина, про яку ми нещодавно говорили. Це не є таємницею абсолютно ні для кого, хто розуміє, що відбувається в енергетиці.

Я точно знаю, що система управління, коли формально відповідає умовний міністр, а фактично рішення приймається в іншому кабінеті, завжди закінчується катастрофою. Це також стосується роботи "незалежного" регулятора НКРЕКП. Претензії до нього полягають в тому, що він політично заангажований. Це стосується роботи урядових структур, будь-якого міністерства: коли є міністр, але хтось за нього в іншому кабінеті приймає рішення, де, що купляти, і за якою ціною. Така система управління тупікова.

Якщо в нас є шановний пан, який знає, як виводити енергетику з глухої кризи, то нехай він стає умовно першим віце-прем'єром з енергетики. Ми надамо йому законом надзвичайні повноваження. Але тоді ми будемо розуміти, хто саме приймає рішення і відповідає за них. Бо на сьогодні я, як перший заступник голови профільного комітету, можу стверджувати, що не бачу я зараз нікого, хто готовий відповідати за те, що відбувається, на превеликий жаль. А ситуація патова.

- От ви згадали про НКРЕКП. Як би ви оцінили поточне регулювання енергетичних ринків в Україні?

- Подивіться на фінансовий стан ринків газу, тепла, електроенергії – величезні багатомільярдні борги, збиткові практично всі суб'єкти, повна втрата системи, логіки економічних стосунків, і ситуація тільки погіршується. Ось відповідь на ваше питання. Я вважаю, що регулятор, безумовно, за це все несе ключову відповідальність.

Нинішня модель нашого енергоринку нещодавно відзначила чотири роки існування — з 1 липня 2019 року. Оператор ГТС відзначив 3,5 роки. Тобто їхній жахливий фінансовий стан на попередників важко списати.

- Зважаючи на все зазначене вище, як ви оцінюєте перспективи нашої держави щодо успішного проходження складного опалювального сезону, що наближається?

- Голова "Нафтогазу" Чернишов каже, що Україна вже накопичила 14 мільярдів кубометрів газу. Планове завдання – 14,7 мільярдів. Він переконаний, що ми перевиконаємо його, і що, імпорт нам не знадобиться. Я майже погоджуюся. Єдине, поправляю, що там далеко не весь газ "Нафтогазу", тобто, зберігається газ іноземців у режимі митного складу. Тому все ж таки хотілося б чітко розуміти, що цей газ залишиться в Україні. Але по балансу великих питань немає.

По ремонту величезна проблема. В "Теплокомуненерго" вимиваються всі гроші, не врегульована проблема боргів — 36 мільярдів. Це дуже болюче питання. Уряд, на жаль, нічого не зробив, хоча вже більше року діє закон, за яким він мав би розібратися з цими боргами.

Водоканали мають збитковий тариф. Як вони будуть викручуватися, до кінця не розумію — в них борги, мабуть, будуть тільки накопичуватися.

Що стосується енергоринку, то хочу зазначити, що, на щастя, у нас є фахові керівники компаній, які звикли боротися зі складнощами: як об'єктивними, так і суб'єктивними. Ключова проблема сьогодні, що гроші не потрапили до компаній. Мова йде як про Оператора системи розподілу, так і про генерацію.

На жаль, підвищення тарифів за електроенергію для населення поки не призвело до того, що в них з'явилися гроші на ремонти та підготовку до зими. Ситуацію ми моніторимо, але час втрачено. Викручуватися вони будуть як завжди — в останню мить ремонтуватися і готуватися.

Як повідомляють у Головному управлінні розвідки, Росія намагається накопичити ракетні та дронові заряди для атаки на українську енергосистему. У мене немає сумнівів, що це буде базовий сценарій для цієї зими. Але віримо у нашу протиповітряну оборону та енергетиків, що вони впораються з цими викликами, бо вони стали значно сильнішими і професійнішими, ніж минулого року.

Ключове — не чіпляти і не лякати енергетиків якимись там гучними та страшними заявами. Якщо ми хочемо боротися з корупцією, то це треба робити не серед рядових енергетиків, а у державних інституціях.

- Зрозуміло, що Росія, напевно, буде обстрілювати наші енергооб'єкти, що буде повторюватися сценарій минулого року. А якими ви бачите внутрішні загрози цього опалювального сезону?

- Я задаю просте питання: як може півтора роки повномасштабної війни діяти законодавство мирного часу? Жодні закони, нормативно-правові акти не були адаптовані і змінені, як це потрібно було, для того, щоб повернути керованість в енергосистемі.

Сьогодні, на жаль, "Центренерго" визнає, що немає українського вугілля, і воно хоче його імпортувати. Але де воно візьме це вугілля, якщо підприємство давно атрофоване. "Енергоатом" заборгував 17 мільярдів всім суб'єктам енергоринку. Оці ключові питання сьогодні є головною внутрішньою загрозою для нашої енергобезпеки.

Але я точно не хочу зараз лякати суспільство якимись катастрофічними наслідками. Молимось на наших енергетиків та протиповітряну оборону.

- На вашу думку, які зараз першочергові задачі стоять перед державою для того, щоб усунути максимально, наскільки можливо, усі ризики, що існують?

- Найперше — це заважати та не лякати фахових енергетиків: керівників компаній і середню ланку, та дати їм спокійно працювати. Для цього у них має бути ліквідність, фінансовий ресурс, щоб вони виконувати весь необхідний обсяг робіт.

І хоч якось все ж таки розібратися з системою регулювання енергетичних ринків, бо, на жаль, вона на сьогодні не ефективна. Члени Національної комісії хотіли як краще, але, на превеликий жаль, НКРЕКП постійно перебуває під тиском, у тому числі політичним. Тому усі дороги, на жаль, ведуть у Рим. Повертаємось до центру прийняття рішень та відповідальності в енергетиці — його на сьогодні не існує у прямому сенсі.