«Інвестиційна няня» для недобросовісних інвесторів. Це саме те, чого хотів Президент?

Верховна рада України 17 грудня 2020 року прийняла закон про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями. Попри це, 28 січня 2021 року, Президент України ввів санкції проти китайської компанії, що володіє акціями компанії "Мотор Січ".

Кожен Президент України немов мантру повторює: «Іноземні інвестиції ключ до соціально-економічного піднесення України!»

Верховна рада України 17 грудня 2020 року прийняла закон про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями.

Попри це, 28 січня 2021 року, Президент України ввів санкції  проти китайської компанії, що володіє акціями компанії "Мотор Січ".

Цим документом передбачено блокування активів, заборону на збільшення статутного капіталу та головне запобігання вивезенню капіталу за межі України.

Це зумовлено бажанням китайських інвесторів вивезти технології підприємства до Китаю, щоб побудувати там аналогічний завод. Це фактично нівелює існування на території України заводу, який колись мав для нашої країни стратегічне значення.

Чи чесно хотіли вчинити іноземні інвестори з одним із найбільших заводів України? Питання риторичне.

Для прикладу можемо також навести «АрселорМіттал», яка в народі більш відома як «Криворіжсталь». СБУ порушила проти заводу, яким на 95,12% володіє компанія індійських інвесторів, кримінальну справу за статтею 441 КК України – «екоцид».

Коли на ваги з одного боку ставиться прибуток, а з іншого - здоров’я місцевого населення, іноземний інвестор повністю схиляє важелі в бік якомога більшого ґешефту.

Більшість інвестицій, які надходять до України, мають сумнівне походження та йдуть з країн, так званих, «офшорних зон». Тобто, фактично Україна отримує мізерні податки з цих інвестицій і жодного захисту від протиправних дій бенефіціарів цих компаній.

Так, для прикладу, у 2015 році іноземний «інвестор» на ім’я Роберт Гіббінс виявив бажання придбати акції одного українського перехідного банку за 31 млн гривень через підконтрольну кіпріотську компанію та додатково вкласти в банк близько 100 млн доларів. Проте  НБУ був вимушений відмовити в купівлі акцій банку, оскільки  потенційний інвестор Ч.Р. Гіббінс  не зміг підтвердити свій майновий стан та походження коштів.

Нещодавно Роберт Гіббінс знову з’явився в медіапросторі, але вже з обіцянками побудувати в Києві черговий ЖК екстра-класу на сотні тисяч метрів квадратних. Проте питання, яке саме має відношення Ч.Р. Гіббінс до цього проєкту, незрозуміло.

Проблема полягає в тому, що інвестори живуть в одній країні, бізнес зареєстрований в другій, а громадянство мають в третій. А посольство країн,  громадянами яких вони є, потім пишуть протести та захищають інвесторів, котрі ошукали громадян України. А хто тоді захистить внутрішнього інвестора від посягань недобросовісних резидентів іноземних держав?

Можливо, уряду України потрібно більш прискіпливо ставитися до інвесторів та джерел походження їхніх коштів, та зробити правила гри однаковими для всіх, хто хоче залучати до країни кошти. Питання лишається відкритим.