Зникаючий бекграунд Макса Кріппи: що відомо про нового власника готелю "Україна"

Готель "Україна" в самісінькому центрі Києва 18 вересня отримав нового власника. Ним став досить активний молодий бізнесмен Максим Кріппа, якого в певних колах вже називають представником нової хвилі олігархії.

Його ТОВ "Ола Файн" (реєстрація ОАЕ, власник 100% — Кріппа Максим Володимирович) запропонувало за Єдиний майновий комплекс ДП "Готель "Україна" понад 2,511 млрд грн. Це майже у 2,5 раза перевершило початкову ставку, встановлену ФДМУ (1,047 млрд) і було значно більше за пропозиції інших учасників (1,162 млрд грн та 1,455 млрд грн відповідно).

До цього Кріппа став співвласником готелю "Дніпро" (його продали на державному аукціоні за 1,1 млрд грн), бізнес-центру "Парус", яким володів нардеп від ОПЗЖ Вадим Столар, та низки інших активів, як у сфері нерухомості, так і пов’язаних з ІТ та ігровою сферою.

Цікавим у всіх цих кейсах з наддорогими покупками є питання: а, власне, звідки у молодого "інвестора" такі гроші? Схоже, що самому Кріппі дуже хотілося б, аби преса оминала це питання. Адже раніше частина ЗМІ згадувала досить неприємні для Кріппи історії, у яких присутні гральний бізнес, зв’язки з Росією та спроби контролю ЗМІ.

Наразі значна частина повідомлень на цю тему – з інтернету просто зникла. Як виявив "Телеграф", однією з причин стали скарги грального бренду на літеру "V", який журналісти пов’язували з іменем Кріппи.

Дві іпостасі Кріппи

Коли знаходиш в інфопросторі інформацію, присвячену не надто відомому ще кілька років тому бізнесмену Максиму Кріппі, маєш дивне відчуття, що раніше і зараз мова йде про двох абсолютно різних людей. "Теперішній" Кріппа — переказує гроші на ЗСУ, розвиває індустрію комп’ютерних ігор та вигідно вкладається у нерухомість. За плечима ж "колишнього" Кріппи – участь у гральному бізнесі та зв’язки з РФ.

Наразі силует "колишнього" Кріпи стає все блідішим, адже негативна інформація про нього зникає з інтернету. Причому, схоже, не через якусь невідповідність написаного історії самого Кріппи (що, напевно, було б цілком логічним), а через набагато більш прозаїчну причину – згадування бренду казино, в контексті з яким з’являється ім’я бізнесмена. Це казино на літеру "V" подало скарги на низку публікацій щодо протиправності використання його зображення, логотипу і навіть просто назви, після чого ці публікації зникли з інформаційного поля.

Подробиці скарг і назву казино бажаючі можуть дізнатися, наприклад, за цим посиланням.

"Нерухомий" мільярдер

Тим, хто не надто знайомий з іменем Максима Кріппи, нагадаємо, що широко відомим воно стало після історії зі скандальною приватизацією готелю "Дніпро" у 2020 році. Готель, як відомо, знаходиться на розі вулиць Хрещатик та Грушевського у Києві. Історія була досить заплутаною, адже після закінчення аукціону не було зрозуміло, у чиїй власності перебуває готель і звідки взялися гроші на його придбання. Як писали "Наші гроші", НАБУ навіть відкрила щодо цього кримінальне провадження. Пізніше виявилося, що готель придбала компанія "Смартленд", за якою, начебто, стояли українські ІТ-бізнесмени, серед яких Олександр Кохановський та його партнер Максим Кріппа.

В історії з приватизацією є одна цікава і показова деталь – після перемоги виявилося, що гроші на придбання готелю "Дніпро" ТОВ "Смартленд" дав "Банк Січ". Контролером фінансової установи, за даними НБУ, був екс-керівник "Родовід-банку" Денис Горбуненко. Горбуненко – це людина Сергія Льовочкіна та Дмитра Фірташа. Банкір був власником низки активів в інтересах Фірташа, а разом з Льовочкіним навіть був присутній у якості групи підтримки на суді щодо екстрадиції опального олігарха до США.

Все це наводить на цікаві роздуми – так у чиїх же інтересах Кріппа і Ко все-таки придбали готель "Дніпро"?

Ті самі питання – за чиї гроші та в чиїх інтересах — виникає і щодо інформації про придбання Кріппою у 2023 році іншого солідного об’єкту нерухомості – бізнес-центру "Парус", що на вулиці Мечникова, 2 в Києві. Цей актив, який Кріппа придбав у Вадима Столара, раніше також належав Дмитру Фірташу. За словами самого Фірташа, у 2016 році він його позбувся.

Але от що цікаво: і по сьогоднішній день у "Парусі" розташована штаб-квартира компанії – Фірташа Group DF. Також у цьому ж будинку розташований і офіс Сергія Льовочкіна (у всякому разі у 2019 році ЗМІ писали, що Льовочкін на певний час виїхав з БЦ через конфлікт зі Столаром, та потім нібито повернувся).

Серед останніх "нерухомих" здобутків Максима Кріппи є й низка інших недешевих будівель. Це, зокрема, придбаний у лютому 2023 року у Нацбанку в елітний заміський комплекс відпочинку "Княжий двір" (за 31 млн грн), та куплені у серпні 2024-го у "Промінвестбанку" (за 311 млн грн) маєток та ресторан під Києвом.

Навіщо це все бізнесмену, який передовсім позиціонує себе як ІТ-інвестор – загадка. Може й справді елемент диверсифікації вкладень, а може Кріппа просто ширма для чиїхось тіньових інтересів. Особливо, коли припустити, що цей "хтось", маючи, скажімо так, не зовсім "білі" гроші, не хоче тримати їх "у валізах", а вирішив прилаштувати у цікаву "білу" нерухомість.

У переддень виходу цього матеріалу Максим Кріппа повідомив в інтервʼю Forbs.ua, що поки не планує вкладати гроші в оновлення готелю "Україна", який наразі потребує капітального ремонту. "Найголовніше, на що ми чекаємо, це перемога України. Після цього ми плануємо оновити готель "Україна", який залишиться символом країни та окрасою нашої столиці", — сказа Кріппа.

Він додав, що наразі серед його пріоритетів — допомога ЗСУ, рятувальним та медичним службам через його фонд МК Foundation, а також підтримка державних ініціатив, таких як збір на відновлення лікарні "Охматдит". Що стосується бізнес-напрямків — то окрім нерухомості це також сфера, пов’язана з інформаційними технологіями.

"ІT, кіберспорт, геймдев та розширення активів у сфері нерухомості. Я також зацікавлений інвестувати в проєкти, пов’язані зі штучним інтелектом", — сказав бізнесмен.

Про ІТ-активи Кріппи, власне, далі і піде мова.

Білий чи відбілений – дещо про ІТ-бізнес Кріппи

У вересні 2022 року стало відомо, що одна із найвідоміших кіберспортивних команд не лише в Україні, але й далеко за її межами — Natus Vincere (або NAVI) отримала нового власника, яким став Максим Кріппа. Раніше її офіційним бенефіціаром був уже згаданий Олександр Кохановський, партнер Кріппи по купівлі готелю "Дніпро". Угоду насправді уклали ще 2018 року, але не надавали їй публічності (можливо – через не зовсім певний на той час бекграунд Кріппи, про це нижче).

Окрім команди NAVI, Кріппа у 2023 році офіційно став бенефіціаром сервісу кіберспортивних трансляцій Maincast. І цього ж року – було оголошено про придбання ним компанії GSC Game World. Любителям комп’ютерних ігор вона добре відома, зокрема, як розробник серії S.T.A.L.K.E.R. Варто зазначити, що у листопаді цього року очікується вихід гри S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля. Цю гру геймери всього світу очікують з нетерпінням і вона, вочевидь, принесе компанії-розробнику чималі кошти.

Кожен з цих проєктів так чи інакше раніше мав відношення до РФ – за NAVI виступали російські гравці, Maincast, відповідно, транслював російські змагання, а GSC Game World тривалий час продавала ігри в РФ. Але з початком повномасштабної війни кожен з проєктів публічно відхрестився від зв’язків з РФ – команда NAVI записала відео про російську агресію, та згодом навіть прибрала росіян зі складу команди, Maincast припинив договори на трансляцію з РФ, а GSC прибрала з нового S.T.A.L.K.E.R російську мову та перестала продавати ігри на території країни-агресора.

Хоча на даний момент з Кріппою пов’язують лише ці, так би мовити, "очищені" ІТ-активи, ще кілька років його ім’я фігурувало в ЗМІ у зв’язку з низкою проєктів, які виглядали не такими вже й чистими. Наприклад, преса досить багато писала про його причетність до роботи онлайн-казино, причому із зав’язкою на РФ. Наразі прямі згадки про це можна знайти переважно на маргінальних сайтах, з більшості інших ресурсів, як вже згадувалося, протягом останніх декількох років вони зникли.

Втім, і зараз поки доступне читачам досить спірне, але значне за обсягом розслідування Blackbox Osint, яке стосується Максима Кріппи. Очевидно, скарги від казино на літеру "V" з цим ресурсом не спрацювали, оскільки розслідувачі завбачливо змінили у назві цього казино одну літеру, щоб убезпечити себе від блокування контенту. У розслідуванні прямо згадується причетність Кріппи до грального бізнесу, та відслідковуються ниточки, що ведуть в Росію.

Також досі доступне розслідування Forbes.ua (насправді навіть декілька), набагато більш обережних, можливо тому й не оскаржених казино на літеру "V". У них також говориться про можливий зв’язок Кріппи з гральним бізнесом, у тому числі таким, що працював у Росії. Наприклад, згадується причетність Кріппи до букмекера та онлайн-казино GGBet, яке свого часу перекочувало з РФ до України. Або інший епізод, коли Максим Кріппа разом з його партнером Максимом Поляковим (відомий також, як власник ракетобудівної компанії у США) судилися з росіянами Сергієм Токарєвим та Рустамом Гільфановим через використання бренду того самого казино на літеру "V".

Цікавий момент щодо GGBet: свого часу компанія офіційно заявила, що "Максим Кріппа не є власником GGBET, він є власником кіберспортивної організації NAVI". Та на самому офіційному українському сайті букмекера (ggbet.ua) є ось така деталь, з якою чітко видно, що наразі він пов’язаний партнерством мінімум з двома активами Кріппи — NAVI та Maincast:

Між іншим, окрім вказаного в ліцензії українського регулятора грального бізнесу КРАІЛ, начебто, "єдиного" офіційного для України сайту — ggbet.ua та міжнародної (закритої з України) офіційної сторінки gg.bet (саме така адреса фігурувала в заяві букмекера), в інтернеті дуже швидко знаходяться сайти-клони, надзвичайно схожі за оформленням та інтернет-адресами.

Так, наразі доступні такі гральні майданчики, як ggbet1.com/ru (російська мова) та ggbet1.com/ukr (відповідно, українська). На відміну від вищезгаданих, начебто, єдиних офіційних майданчиків, ці сторінки відразу надають доступ не до букмекерських ставок, а до різноманітних слот-ігор і їм подібних розваг на кшталт казино. Російський сайт при цьому приймає оплату в рублях, тобто по ідеї, працює з російськими клієнтами.

А на українському, зокрема, зазначено, що він працює за ліцензією КРАІЛ. На обох версіях вказано електронну пошту підтримки, яка повністю співпадає з поштою на офіційному міжнародному сайті gg.bet — [email protected].

Та найнесподіваніше не в цьому. А в тому… що будь-який клік на внутрішні сервіси російського сайту ggbet1.com/ru (кнопку реєстрації, чи вибір гри) — перекидає користувача на сторінку казино на літеру "V" де, на відміну від згаданих офіційних сайтів GGBET — дозволена реєстрація з російських телефонних номерів. Нагадаємо, що за казино на літеру "V" ми і починали нашу розповідь про Кріппу.

При цьому будь-яка аналогічна дія на українській версії — веде на… офіційну, підтверджену в реєстрі КРАІЛ, українську сторінку ggbet.ua. Дивина, та й годі. Адже якщо сайт ggbet1.com/ukr підробка — навіщо перекидати з нього користувача на офіційний сайт?

Незрозуміло що думати — чи це такий хитрий хід російських конкурентів GGBet, які вирішили підставити українську компанію, чи, як уже бувало з іншими онлайн казино — власники просто зробили собі паралельний майданчик, аби отримати додаткових клієнтів, не гребуючи й російськими. До речі, сайт ggbet1.com, нібито, має бути заблоковано згідно Розпорядження НЦУ №185/969 ще від 08.03.2023, та він чомусь працює й досі.

Редакція планує надіслати відповідний запит КРАІЛ, НЦУ та на вказану на усіх згаданих сайтах GGBET пошту, аби розібратися в ситуації.

До речі, згаданий вище суд за бренд — далеко не єдиний у кар’єрі Кріппи. Як свідчать дані кримінального провадження №22015000000000379, фабула якого відома з судового рішення від 03.01.2017 року у справі №761/20/17, компанії, засновником яких є Максим Кріппа, підозрювалися у діяльності, що підпадає під ч.1 ст.203-2 КК ("Зайняття гральним бізнесом" (на час, коли він був поза законом) та ч.2 ст.258-5 ("Фінансування тероризму").

У справі, зокрема, фігурували ТОВ "Глобал онлайн", ТОВ "Клуб Ягуар", ТОВ "Капітал-Груп", ТОВ "Броварський оптовий ринок" ,які і зараз, згідно даним аналітичної системи YouControl, належать Максиму Кріппі. Останній судовий розгляд щодо згаданого провадження відбувся у травні 2019 року.

На дві третини олігарх

Як відомо, однією з ознак олігарха (згідно з українським законодавством) є не лише статки понад 1 мільйон прожиткових мінімумів, але й значний вплив на засоби масової інформації. Наразі у Кріппи, схоже, з цим все налагоджується. Трохи більше року тому стало відомо що у відомих інформаційних ресурсів "Главком" та холдинг "Економіка+" (включає сайт Delo.ua) з’явилася нова власниця – така собі Тетяна Снопко. ЗМІ буквально відразу вирахували, що вона була колишньою менеджеркою двох Максимів – Полякова та Кріппи, і, схоже, могла зайти у згадані ЗМІ саме з подачі останнього.

На сайті Delo.ua при цьому почали регулярно з’являтися матеріали, які показують Кріппу переважно як благодійника. Зв’язок очевидний.

Інша ознака олігарха – значна політична вага. А от у цьому напрямку, схоже, Кріппа поки що відстає. Свого часу (у період 2006-2012 роки) він був причетним до політики – працював помічником у депутата від соцпартії та двох депутатів від БЮТ. Також відомо, що Кріппа балотувався у Київраду від "Самопомочі", але депутатом не став.

Втім, схоже, що зараз він більшу частину часу проводить за кордоном. Та й у часи коли в Україні йде війна, класичний "виборчий" шлях політика для нього навряд чи доступний. Лишається хіба через непрямий вплив на інших політичних діячів.

Отож з точки зору вагомого впливу на політику — Кріппа поки що – недоолігарх. Та, як відомо, за наявності зацікавлених покровителів і купи "дурних" грошей — в Україні цей шлях зазвичай долається одним стрибком (згадаймо лишень Курченка). Тож якщо ім’я Кріппи ближчим часом з’явиться поруч з якимось міністром, чи іншим чиновником схожого гатунку – варто розуміти, що з’явилося воно дуже і дуже не просто так.