Декому в Україні невигідна програма співпраці з МВФ і її постійно дискредитують - Вадим Іосуб

Виконавча рада Міжнародного валютного фонду (МВФ) винесла позитивне рішення про виділення Україні чергового траншу за програмою stand-by обсягом 700 млн доларів. Слова подяки звучать від президента України Володимира Зеленського, радіє Мінфін.

Тим часом, окремі Телеграм-канали розганяють «зраду» з приводу того, що меморандум передбачає зростання тарифів вже з наступного року.

То в плюс чи мінус нам транші МВФ? Аргументуйте. Чи може Україна обійтись без цієї допомоги? Чому всередині країни постійно намагаються дискредитувати співпрацю з МВФ? Хто і кого обманює у цій ситуації?

По-перше, нинішній транш ніяк не пов’язаний із зростанням тарифів. Його умови можна почитати у відповідному пресрелізі на сайті МВФ. Основна увага у нинішній програмі приділяється таким заходам, як:

• повернення фіскальної політики до умов, сумісних із середньостроковою стійкістю боргу, за одночасного захисту соціально вразливих верств населення, посилення управління доходами та зниження фіскальних ризиків;
• забезпечення незалежності НБУ та зосередження грошово-кредитної політики на поверненні інфляції до цільового рівня;
• забезпечення фінансового здоров’я банків, у тому числі через належне управління, з метою відновлення надійного банківського кредитування приватного сектору;
• боротьба з корупцією та просування судової реформи;
• зниження ролі держави та корпоративних інтересів в економіці з метою покращення ділового середовища, посилення корпоративного управління, залучення інвестицій та підвищення потенціалу економіки.

По-друге, якщо говорити про пільгові ціни на газ для населення, то хто ці пільги сплачує? Бюджет! А хто наповнює бюджет? Населення. Не кажучи вже про податки з фізичних осіб, корпоративні податки беруться із доходів, які населення створило своєю працею. Тобто. будь-яка пільга, дотація для населення – це не подарунок, що взявся з повітря, а перерозподіл коштів між населенням. І, до речі, найчастіше найбільше пільг отримують найбагатші. Пільга на газ набагато більше дає власнику триповерхового будинку, а не однокімнатної квартири. Таким чином, подібні пільги, розмазані тонким шаром по всьому населенню, можна і потрібно скасовувати, замінюючи їх цільовою допомогою для тих, хто найбільше потребує, найуразливіших.

По-третє, треба говорити не про користь траншу МВФ, а про користь програми, узгодженої з МВФ. А основні її пункти наведені вище. Хтось сумнівається у користі боротьби з корупцією, покращення корпоративного управління, зміцнення банківської системи? Навіть якщо говорити про гроші, то програма з МВФ, крім траншу від цієї організації, відкриває доступ до інших грошей. Це гроші ЄС, Світового банку, гроші іноземних інвесторів, які купують українські держоблігації. Наявність програми дає більш високий рейтинг країни, і нижчі ставки за кредитами, що залучаються, і при розміщенні облігацій.

Кому ж невигідна ця програма, хто її постійно дискредитує? Відповідь також очевидна. Це ті, кому невигідна боротьба з корупцією, ефективна судова система, хто звик без контролю пиляти гроші у держкорпораціях.