5 головних недоліків армії Росії та 5 переваг ЗСУ - Юрій Бутусов

Читать на русском
Автор
576
Навчання ЗСУ по застосуванню гранатометів NLAW
Навчання ЗСУ по застосуванню гранатометів NLAW. Фото twitter.com/ArmedForcesUkr

Журналіст Юрій Бутусов розповів про важливі переваги української армії над російською.

Розглянемо зіткнення двох армій у великій війні, тобто під час масштабних наземних бойових дій. Думаю, що Росія готує, швидше, не масштабну війну, а локальні операції, проте треба бачити загальну картину загроз, які перед нами стоять при ймовірному наступі ЗС РФ. У зіткненні двох тактик необхідно:

- усвідомлення своїх сильних якостей;

- усвідомлення вразливих місць противника;

- здатність використовувати свої сильні якості для поразки супротивника у вразливих йому сферах.

Росія має як якісну так і кількісну перевагу, все це в жодному разі не можна недооцінювати. Проте тільки ударами з повітря війну не виграти — тому що авіація не може виявити та вразити всі підозрілі об’єкти та всі цілі, а крилаті ракети ефективні лише по стратегічним об’єктам, і все це погано працює, якщо бій іде у міській забудові, на близьких дистанціях, і важко визначити де свої та де чужі. Тому без наземної війни ЗС РФ здолати ЗСУ не зможуть.

Сучасні локальні війни ведуться за своєю логікою та тактикою, і перемогу у війні визначає не наявність сили взагалі, а здатність домогтися переваги над ворогом у конкретній точці у конкретний час. Тому численні вразливі місця є й у ЗС РФ, і ми їх можемо використовувати для завдання ворогу непоправних втрат і розгрому російських окупантів. Це текст не про бойовий дух, а про матеріальні речі, про технології війни.

Недоліки російської армії, які унеможливлюють блікцриг та проведення швидких і глибоких наступальних операцій наземних сил:

1. Відсутність піхоти, здатної вести самостійні маневрені бойові дії у відриві від бронетехніки. Мотострілецьке та парашутно-десантне відділення СВ та ВДВ ЗС РФ прив’язані до своїх БМП, БМД та БТР. Піхотне відділення у складі 8 осіб дуже чутливе до втрат, будь-яке поранення чи загибель призводять до різкого зниження боєздатності та припинення активних дій. Як легкої піхоти у ЗС РФ зазвичай застосовуються підрозділи спецназ, які, проте, нечисленні, і мають озброєння і техніки для самостійних дій у загальновійськовому бою. У сучасній локальній війні без ефективної піхоти неможливо успішно діяти в місті, пересіченій місцевості, здійснювати потайний маневр, інфільтрацію в бойові порядки супротивника.

2. Відсутність ефективного захисту бойової техніки від протитанкових засобів 2-го та 3-го покоління. Гарантувати захист російських танків від поразки тандемною бойовою частиною Стугни, Бар’єра, Корсара не можна. За сприятливих умов при попаданні в лоб танк, можливо, і вціліє, але ймовірно, що буде виведений з ладу, при попаданні в борт шансів у танка вціліти майже немає. А ось захисту від знищення у верхню проекцію ПТРК кумулятивним зарядом Javelin та ударним ядром РПГ NLAW у російських танків на цей час немає взагалі. При цьому точність цих ракет, що самонаводяться, — 95-99%. Але танки в армії це далеко не всі. Будь-який український ПТРК, навіть старий ПТРК радянського виробництва, може без проблем вражати будь-які інші види бойової техніки, вантажні автомобілі, і насамперед БМП, БМД та БТР російської піхоти. Російська армія на наших кордонах має у своєму розпорядженні за даними нашої розвідки до 1200 танків і до 2700 бойових машин (це загальна цифра, мабуть, включає оцінку військ на окупованих територіях), а у ВСУ вже зараз у рази більше протитанкових ракет на озброєнні, і союзники продовжують постачання. Висока насиченість ЗСУ ПТРК із дальністю поразки до 5,5 км ще більше знизить ефективність маневру російської піхоти.

3. Низька насиченість військ оптикою та тепловізорами. Сучасна війна — війна сенсорів, оптичні та тепловізійні приціли значно розширюють параметри старого озброєння. Вночі тепловізор забезпечує ключову перевагу у контактних боях. Тепловізори російської армії знаходяться на бойових машинах, але їхня кількість і якість, особливо в піхоті, вкрай обмежена, а без цього швидкі маневрені дії, особливо взимку, просто неможливі. Характерна деталь — групи спецназу ФСБ РФ на Донбасі застосовують французькі багатофункціональні біноклі Sagem Jim LR, оскільки своїх аналогів Росія освоїти поки що не може. Найбільш поширені тепловізійні приціли СВ РФ — танкові приціли "Сосна-У" на Т-72Б3 та "Есса" на Т-90, є неохолоджуваними приладами з матрицею 3-го покоління, які забезпечують вночі виявлення мети типу танк за сприятливих умов на відкритій місцевості. на відстані до 6 і 4 км відповідно, замасковані танки приціл бачить набагато гірше, дальність розпізнавання буде вже до 2-3 км. Час безперервної роботи до 6 годин. Можливості виявлення та розпізнавання піхотинців дуже низькі. Судячи з характеристик і відео тепловізора "Сосна-У", розпізнати мету у вигляді людини, що лежить, або голову людини він зможе на дистанціях не більше 1 км. Тобто оператор Javelin вночі виявить у свій тепловізійний приціл російський танк або будь-яку російську техніку на дальності в 3 км і з дистанції 2,5 км здійснить пуск із ймовірністю поразки 95%, а жодна російська техніка на такій дальності не виявить ні вразити розрахунок ПТРК уночі. нездатна. Взимку світловий день обмежений, і насиченість тепловізорами є ключовим фактором у ході маневрених бойових дій.

4. Відсутність ефективних засобів ППО для прикриття передових бойових порядків від сучасних безпілотників типу Байрактар та інших видів ударних безпілотників. Головна перевага Байрактара — це його далекобійна оптико-електронна система Wescam MX-15 фірми L3Harris, що дозволяє безпілотнику перебувати в нашому тилу, але при цьому спостерігати і підсвічувати далекоміром бойові порядки супротивника на дальність до 20 км, переміщаючись вздовж усього фронту. Нічого подібного до Байрактара з Wescam MX-15 у ЗС РФ немає, такого рівня ситуаційної поінформованості противник досягти не може. Росія має у своєму розпорядженні велику кількість засобів ППО, проте мала помітність Байрактарів для російських радарів, перешкодозахисність, як показує досвід війни в Лівії, Сирії, Карабаху дозволяє Байрактарам успішно вражати цілі на передовій, а за сприятливої тактичної обстановки — і глибоко в глибині бойових порядків супротивника. Повністю закрити небо для Байрактарів Росія не може, і швидке просування будь-яких російських підрозділів у зоні дії Байрактарів перетворить їх на зручні мішені.

5. Неготовність ЗС РФ до ведення тривалих інтенсивних бойових дій. Російські сухопутні війська мають дуже обмежену чисельність. Противник може розгорнути проти України трохи понад 90 наземних батальйонних тактичних груп із загальної кількості близько 130 БТГР у всій країні. Тобто, ударні наземні сили всіх пологів військ ЗС РФ проти України навіть після розгортання головних сил це до 100 тисяч військовослужбовців, з урахуванням усіх можливих підрозділів забезпечення та підтримки — до 200 тисяч. Таким чином, противник вже у початковій фазі війни не має загальної чисельної переваги у наземних силах над ЗСУ. Російська армія дуже чутлива до втрат, а вони неминучі, плюс бойова втома, неминучі ротації. Дуже швидко позначиться нестача особового складу. Блокована санкціями Росія зазнаватиме наростаючих проблем із заповненням бойової техніки та ресурсів, необхідних для ведення тривалої війни.

Переваги України:

1. Можливість швидкого нарощування чисельності піхоти. ВСУ завдяки мобілізації громадянського суспільства найвище зростання боєздатності може бути забезпечене у піхоти у великих містах. Позиційна війна на Донбасі прищепила армії піхотне мислення у обороні. Війна у населених пунктів значно скорочує перевагу російської армії. Втягування в міста для противника це втрата маневру, і втрата боєздатності Росія швидко відчує брак підготовленої піхоти для боїв у забудові.

2. Розвідка НАТО та наші спецслужби забезпечать ЗСУ всесторонніми розвідданими про дії противника, ми вже зараз маємо повну інформацію про всі пересування, радіообмін, командні пункти, просування військ, пункти постачання.

3. Висока насиченість ПТРК. Піхота ЗСУ вже непогано забезпечена різними протитанковими засобами, щільність застосування ПТРК буде високою, з такими росіяни ще не стикалися. ВСУ мають всі можливості для маневрених атакуючих дій малими групами, і завдання противнику постійних ударів і втрат, що турбують, завдяки оснащенню мобільних ударних груп артилерією і протитанковими ракетними комплексами Javelin і Стугна. Взимку застосування Javelin буде особливо ефективно, засобів захисту від нього у росіян немає, ЗСУ вже отримало понад 1200 таких ракет і постачання продовжується. Удари артилерії з населених пунктів, дозволять діяти потай і завдавати ворогові велику шкоду, за наявності точного коригування з безпілотників або висотних будівель.

4. Наявність Байрактарів дозволяє особливо ефективно контролювати дії передових російських підрозділів, і завдавати точкових ударів, не дозволяючи ворожій піхоті та малим групам бронетехніки проникати далеко вглиб наших бойових порядків, а також наводити на ворога інші наші сили.

5. Враховуючи масоване військово-політичне становище до війни, яке здійснює НАТО, Україна у разі затягування бойових дій зможе повністю заповнити більшість видів озброєнь за допомогою союзників. Наприклад, масове постачання сучасних тепловізійних прицілів з країн НАТО та постачання від українського Арчера дозволило б забезпечити ЗСУ у найкоротші терміни переваги над противником у засобах оптико-електронної розвідки на передовій, створити вирішальну перевагу нашій піхоті та бойовій техніці у нічних контактних боях. Те саме стосується й постачання ударних безпілотників, артилерійських снарядів, систем ППО, високоточної зброї, засобів розвідки.

Висновки:

1. Швидка масштабна наступальна операція ЗС РФ проти ЗСУ неможлива навіть у разі ударів авіації та ракет по базах. Придушити лише з повітря інфраструктуру та систему оборони неможливо, тим більше, за наявності різних засобів ППО та маневрування, за значної чисельності військ.

2. Навіть у ході локальної наступальної операції ЗС РФ з обмеженими цілями ЗСУ мають зброю, здатну завдати ворогові великих втрат, зупинити наступ і навіть завдати противнику поразки.

3. ЗСУ необхідна комплексна реформа для посилення наших переваг перед ЗС РФ, скорочення відставання у низці критичних видів озброєнь. Доктрину реформи слід будувати виходячи з оптимальної стратегії та тактики оптимальних задля досягнення перемоги у війні.

Info Icon

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.