Росіянам шкода "хлопчиків", яких в Україні палять у танках - Віктор Пузанов

Я багато разів казав, що я жив у багатьох країнах цього світу в цьому житті. У тому числі я жив і в раїсі. На уралі. Багато років із перервами.

У перший день війни мені ніхто зі знайомих із того життя не написав жодного слова. Ніхто не висловив слів підтримки чи жаху від того, що відбувається. Думаю, розраховували на швидку перемогу. Що писати, зараз ми вас розх**рим, ми ж друга армія світу, а потім обійматимемо і співчуватимемо.

За останні два дні написало людей десять. Приблизно так: "Боже, Вітю, що за ху**я відбувається, який жах, як таке може бути?".

Їм шкода "хлопчиків", які тут гинуть, яких тут палять у танках, розумієте? Вони ніякого жаху не очікували. Вони думали, хлопчики зґвалтують українських дівчаток, народяться діти, і ми станемо найкращим братнім народом.

А не вийшло.

Ідіть на**й.