Російсько-українська війна — це велика битва страху з гідністю

Велика битва страху з гідністю. Страх — це російська авіація та артилерія, які б’ють по укриттям, будинкам, страх — це танкові колони, які день за днем пробивають собі шлях, і сьогодні підуть знову разом з гелікоптерами.

Гідність — це піхота, десантники, спецназ, танкісти, артилеристи, серед яких більшість — резервісти, і багато з яких без досвіду взагалі, яких вибивають вдень з рубіжа, але які не сплять ніч, щоб вперто повернутись на позиції. Вони йдуть, знаючи, що сьогодні буде те саме, що знов будуть удари, удари, удари, які в когось, можливо зачеплять, можливо, поруч, і можливо, нам вдасться накрити їх артою, авіацією, дотягнутись ракетоб чи гранатометом. Без слова про втому та нестачу чогось, вони беруть ту зброю, яка є, щоб знову повернутись. Бо це не просто знесене вщент село, не просто висота, не просто посадка.

Це друзі, які тримали цей рубіж вчора, і сплять після контузій та виснаження, щоб увечері знов повернутись у бій. Це товариші, які тут поруч тримають так само свій рубіж, так само під ударом. Це командири, які б’ють усіма наявними засобами, але які можуть сьогодні зупинити переважаючи сили ворога передусім тим, що є — волею, силою та характером бійців.

І наказ йти вперед — це робота, яку треба виконати сьогодні, щоб не витрачати слів та крику від того, що ти чуєш та бачиш. Колись прийде та зброя, яка дозволить знищувати ворога з великоі відстані, колись прийдуть зручні броніки, амуніція, рюкзаки, техніка, колись не треба буде щогодини відписувати 4-5-0, колись закінчиться кашель, колись можна буде розводити вогнище вночі та вмикати світло, колись можна буде спати в теплі, колись можна буде щасливо засміятись, бо сьогодні не загинув жоден з твоїх друзів…

А сьогодні питання одне — новий бойовий наказ від несплячих ніколи командирів, які ризикують разом, щоб знову і знову повернути ті метри землі, які перед очима.

Страх кидає в бій машини смерті, страх — це Росія.

Гідність кидає в бій людей, яких не здатна зупинити смерть, гідність — це Україна. Гідність — це кожен з тих, хто поруч. І Гідність перемагає, бо люди завжди перемагають.