У річках Житомирщини масово гине риба

Автор

Риба гине через промислові відходи.

Річки Случ і Хомору, що протікають територією Житомирщини, уже чотири роки поспіль своїми викидами забруднює картонно-паперова фабрика із сусідньої Хмельниччини. У річках масово гине риба, а люди не ризикують купатися у тих водоймах і остерігаються, що скоро не зможуть пити воду зі своїх криниць.

Уперше забруднення річок, після якого загинула риба, трапилося у 2016 році. Утім ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика – Україна» (ТОП «ПКПФ – Україна») продовжує далі скидати відходи від свого виробництва у Хомору і Случ.

Світлини з мертвою рибою та брудною водою, які періодично публікують у соцмережах очевидці, – вражають. Суми завданої довкіллю шкоди – більш ніж красномовні.

Наприклад, Державна екологічна інспекція оцінила збитки від чергового скиду відходів, що стався 12 квітня 2019 року, в понад 21 млн грн.

Жителі Баранівського і Новоград-Волинського районів Житомирщини, які найбільше потерпають від забруднення річок, неодноразово перекривали дороги, проводили віче, писали листи високопосадовцям. У 2016 році у Баранівському районі навіть оголошували надзвичайну ситуацію техногенного характеру місцевого рівня, а на березі водойм, окрім риби, знаходили мертвих качок і бобрів.

Утім чиновники змінюються у свої кріслах, залишаючи невиконані обіцянки, фабрика працює, а люди тим часом продовжують жити, як на пороховій бочці.

Чи можна врятувати річки і попередити екологічне лихо на Житомирщині? Однозначної відповіді поки що нема. Підприємство обіцяє реконструювати свої очисні споруди, але до запропонованого ним проєкту виникає чимало зауважень.

НЕДРУЖНЄ СУСІДСТВО

У місті Баранівка вдруге провели громадські слухання щодо обговорення оцінки впливу на довкілля планової діяльності фабрики в Понінці, зібралося близько 300 людей. Представники підприємства пообіцяли, що вислухають громадськість і врахують її пропозиції при подачі проєкту реконструкції до Міністерства екології та природних ресурсів.

Житель смт Першотравенськ Баранівського району Олександр Коваленко перед початком слухань був налаштований скептично щодо пропозицій картонно-паперової фабрики реконструювати очисні споруди.

«Фабрика намагається пролобіювати проєкт очисних споруд, від якого річка не стане чистою. Вони планують реконструювати їх упродовж 8 місяців, а підприємство при цьому працюватиме і буде далі скидати свої нечистоти. Хомора протікає через наше селище – і Першотравенськ першим отримує цей удар. Люди ввечері не можуть відчинити вікна, бо сморід стоїть страшенний. Дно річки встелене желеподібною речовиною, швидше за все, – це целюлозне волокно. У 2016 році Інститут колоїдної хімії та хімії води провів аналіз води, після якого Хоморі надали найвищий 4-й рівень забруднення. Першотравенськ бере питну воду зі свердловини, яка за 250 метрів від річки, і не факт, що весь цей бруд не потрапляє туди. Хомора впадає у Случ, що протікає через Новоград-Волинський, і там уже – проблема масштабна, бо 60-тисячне місто бере воду з річки», – каже Коваленко.

Натомість представники фабрики, які з президії озвучували свою позицію громаді, запевняють, що гроші на проведення робіт мають і треба лише дозвіл, який погоджує Мінекології. При цьому, вони не збираються будувати нічого нового, а планують провести переоснащення вузла біологічної очистки виробничих стоків.

Директор ТОВ «ПКПФ – Україна» Сергій Прудкий наголошує, що фабрика працює упродовж 230 років і спеціалізується на переробці макулатури. Наразі там діють очисні споруди, побудовані у 1975 році, які не розраховані на сучасні обсяги виробництва.

«Ми опрацювали всі зауваження, які отримали на попередніх слуханнях від громади, і від Мінекології та несуттєво відкорегували проєкт. При цьому, отримали заключний висновок від Київського політехнічного інституту, де вказано, що розроблені проєктно-технічні рішення для вузла біологічної очистки і очищення виробничих стічних вод є ефективними, спрямованими на отримання очищеної води», – додав Прудкий.

За проєктом, в одному із 4 біоставків очисних споруд планують встановити аеротенк. Це споруда для інтенсивної біологічної очистки стічних вод за допомогою активного мулу і насичення води киснем. Такий процес буде керованим і контрольованим.

КІЛЬКАТИСЯЧНІ САНКЦІЇ ЗА МІЛЬЙОННІ ЗБИТКИ

Присутній на слуханнях народний депутат Дмитро Костюк зауважив, що після скидання відходів фабрикою у 2016 році (після чого масово загинула риба) Хмельницька ОДА у 2017 році продовжила дозвіл на скиди, яким підприємство користується й досі. За його словами, штрафи, що їх виписували фабриці за мільйонні збитки довкіллю, сягали лише 6 тис. грн.

«До проєкту реконструкції є багато зауважень. Дозвіл на скиди у фабрики закінчується у квітні цього року. Думаю, що найкращим був би варіант, аби його не продовжили. Коли вона зробить очисні споруди і ми побачимо, що вони працюють, то подумаємо – чи дозволити вашу діяльність. Я звертався до Мінфіну, аби виділили гроші на очистку річки, а мені сказали, що в цьому немає сенсу, якщо її продовжуватимуть забруднювати», – наголосив Костюк.

Натомість перший заступник голови Хмельницької ОДА Роман Примуш каже, що облдержадміністрація зацікавлена в якомога швидшому вирішенні проблем, пов’язаних із діяльністю фабрики.

«Ми дуже стурбовані тією ситуацією, яка склалася, і виступаємо за те, щоб роботи з реконструкції очисних почалися якомога швидше. Ми контролюємо діяльність фабрики щодня, контактуємо з керівником, і я бачу в них реальне бажання і ресурси зробити це. Єдине, що заважає – відсутність звіту ОВД (оцінка впливу на довкілля), який міг бути отриманий ще у серпні. Запевняю, що ОДА готова всіма ресурсами допомогти. Ми виділили 300 тис. грн на розробку проєктно-кошторисної документації для очистки річки у результаті негативного впливу», – пояснив Примуш.

Натомість громадські активісти пригадують, як навесні минулого року береги річок були встелені мертвою рибою, що спливала з каламутної смердючої води. Завдяки рясним весняним дощам водойми самі очистилися, але що буде у разі чергового скиду фабрики – важко спрогнозувати.

УЗАКОНЕНІ НЕЗАКОННІ СКИДИ

Свою точку зору на запропонований проєкт реконструкції очисних споруд висловив екологічний експерт Юрій Кириленко. Він стверджує, що на його зауваження під час перших громадських слухань (у травні 2019 року) представники фабрики не відреагували, а відтак чимало проблемних питань залишилися невирішеними.

Експерт пояснює, що запропонований проєкт не дає розуміння, як відбуватиметься біологічна очистка целюлози, адже цей процес – дуже складний. Крім того, викликає сумніви стійкість самого аеротенку на перезволоженому насипному ґрунті одного з біоставків. Утім відповідей на ці запитання під час чергових слухань він так і не отримав.

«Головна проблема – це ГДС (гранично допустимий скид). Зараз він затверджений такий, що річки Случ і Хомора будуть мертвими. Свого часу цей ГДС їм (фабриці) видали державні структури – і таким чином узаконили незаконні скиди. Він закінчується через 3 місяці, й пора вже підготувати його адекватно», – підкреслив Кириленко.

В Австралії дощі допомагають гасити пожежі

Він додає, що після перших громадських слухань Мінекології не підтримало запропонований картонно-паперовою фабрикою проєкт реконструкції очисних споруд. А от що буде цього разу, не береться прогнозувати.

Глобальні екологічні проблеми розпочинаються із людської байдужості локального рівня, бо Хомора забруднює Случ, а та впадає у Горинь – і так шкідливі викиди, від яких гине риба, помалу наповнюють моря і океани.

Пригадалося, що Новоград-Волинський називають «Надслучанською Швейцарією» за його мальовничі краєвиди на берегах Случі, й от дуже не хочеться, аби ця краса природи була знищена людиною.