Інтерв’ю єврокомісара Варгеї: Ринкова економіка України

Україна має величезну можливість створити сильну і стійку ринкову економіку.

Ексклюзивне інтерв'ю Європейського комісара з питань сусідства та розширення Олівера Варгеї агентству "Інтерфакс-Україна".

- Які у вас враження від вашого першого візиту в Україну в якості єврокомісара з питань сусідства і розширення, і які сигнали ви хотіли привезти в нашу країну? 

- Перш за все, вчора (11 лютого - ІФ) у мене був дійсно хороший день, досить насичений. Мені вдалося зустрітися із значною частиною ключових гравців тут. І зустрічі були дійсно позитивними. Я дуже задоволений зустрічами, які в мене були.

Я думаю, що у нас є два головних сигнали. Перший: ця Єврокомісія, як геополітична Єврокомісія, буде залишатися на боці України, і ми продовжимо підтримувати Україну, її територіальну цілісність, її суверенітет, і не існує ніякого компромісу у виконанні Мінського процесу. 

Я дійсно хотів би привітати колосальну роботу президента України Зеленського в спробах розблокувати весь процес. Я думаю, що він зробив дуже хоробрий вчинок і заслуговує на похвалу за це. Тому що, я вважаю, що робота, яку він робить в цьому напрямку, дуже важлива. Я дійсно хвалю його за це, і ми продовжимо допомагати йому. Я побачуся з ним пізніше сьогодні (12 лютого - ІФ) і я, звичайно, запропоную нашу підтримку в цьому.

Другий важливий новий сигнал від нової Єврокомісії полягає в тому, що ми вважаємо економічне співробітництво і економічний розвиток України високим пріоритетом.

Це дві одночасні мети. Одна не повинна бути досягнута за рахунок іншої, не зрозумійте мене неправильно.

Але що я бачу - це стосується країни, що не так давно вступила в ЄС, я брав участь у підготовці до її вступу - це те, що великим викликом і частиною її уразливості є те, що вона все ще потребує створення сильної і стійкої економіки, на яку вона зможе покластися.

Ми готові допомогти, і я думаю, що уряд також відкритий до роботи з нами над цим.

Сфери повинні стосуватися сполучення, так щоб ми могли прискорити зростання торгівлі з нами. Це також прокладе шлях до швидшої інтеграції української економіки в європейську. Це означає прямі закордонні інвестиції, це означає бізнес-середовище. Звичайно, бізнес-середовище потребує верховенство права, зменшення та викорінення корупції. Без цього ніякий інвестор не прийде і не підтримає країну своїми грошима. І це також означає інвестування в майбутнє, в освіту, клімат і енергетичні цілі, поновлювану енергію, енегроефектівність. У всіх цих сферах ми більш ніж раді прискоритися, якщо Україна готова до цього. І сигнали, які я отримав вчора, були дійсно позитивними.

- У грудні Рада ЄС продовжила секторальні економічні санкції проти РФ на шість місяців. У червні на рік були продовжені санкції ЄС у зв'язку з окупацією Криму. Наскільки ефективні, на ваш погляд, існуючі санкції? Чи розглядається можливість посилення санкцій?

- Як ви знаєте, рішення щодо санкцій приймають країни-члени. Санкції - це ніколи не було про створення можливостей для бізнесу, а про те, щоб підтримати Україну і бути солідарними з нею. 

Що стосується ефективності. Те, що я бачу - це що дуже важливо зберігати лінію, якої ми дотримувалися: що якщо немає прогресу в мінському процесі, не може бути змін в нашій політиці санкцій. Це принципова межа, країни-члени підтримують цю лінію. І звичайно, це тема, за якою ми постійно спостерігаємо. Ось чому так важливо, що президент повністю зараз залучений в те, щоб допомогти розблокувати цей процес. Але поки не буде прогресу, не буде ніякої зміни з нашого боку.

- У звіті про виконання Угоди про асоціацію між ЄС і Україною відзначається, що в минулому році "Україна досягла важливого і вражаючого прогресу в реформах". Яких, на вашу думку, ще реформ не вистачає в Україні, щоб Україна наблизилася до ЄС? І які ваші особисті прогнози, коли Україна зможе стати членом ЄС? 

- Я заздрю вашій свободі у постановці запитань, але у мене немає такої ж свободи у відповідях на них (сміється - ІФ). 

Що стосується реформ, для нас ключовим є продовження роботи над сферою верховенства права, свободою ЗМІ. Свобода преси - це те, за чим ми уважно спостерігаємо. Також дуже важливо здійснити всі реформи, необхідні для бізнес-середовища, щоб мати можливість зміцнити економіку. Свобода судів, звичайно, ключова в цьому питанні. Ми також дуже уважно стежимо за імплементацією судової реформи. Також важливо продовжувати дуже сильну політику проти корупції і підвищити рівень боротьби з корупцією. І що стосується банківського сектора: реформа банківського законодавства повинна буде мати місце. Це також питання довіри - забезпечити це.

Є багато інших сфер, де Україна все ще має провести реформи, в тому числі в секторі економіки.

А що стосується останнього питання - воно складне, не думаю, що зможу відповісти на нього. Це завжди вибір країни - чи хоче вона стати членом ЄС. Далі це буде вибір існуючих країн-членів – чи приймати її. Але я бачу зараз, що згідно з існуючою рамковою програмою Поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі (Deep and Comprehensive Free Trade Areas, DCFTA - ІФ) у вас є величезна можливість створити і консолідувати реформи, створити сильну і стійку ринкову економіку. Без цього говорити про членство занадто рано. А Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі вже дуже наближає вас до ЄС. Так що давайте спершу подивимося, як вона буде втілюватися.

- В Україні є тимчасово окуповані території на сході країни. Наскільки це велика перешкода на шляху до європейської інтеграції України? Чи може, на вашу думку, Україна стати членом ЄС, поки на її території існує конфлікт?

- Як я сказав, є можливість для імплементації Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Окуповані території не є самі по собі перешкодою для продовження та посилення відносин ЄС і України. Тому я і тут. І звичайно, ми продовжимо наполягати на необхідності відновити контроль України над окупованими територіями. І ми хочемо, щоб Росія віддала Україні назад ці території. Я вважаю ці теми окремими. Я не вважаю це (наявність тимчасово окупованих територій - ІФ) перешкодою на шляху до посилення наших відносин з Україною.

- Чи є у вас плани допомогти Україні, привести нових інвесторів на території на сході України, розташовані поблизу окупованих територій? Наскільки мені відомо, Німеччина, інші країни надають нам допомогу на різних рівнях. Чи є у вас подібні плани?

- Ми повинні будемо розглядати це разом з українським урядом. Тому що це вони створюють стратегію економічного розвитку в цій країні. Так що це не ми повинні розставляти для них пріоритети. Але якщо вони вважають, що ці регіони представляють інтерес для прямого іноземного інвестування, тоді ми відкрито розглянемо це.

- Як зробити так, щоб європейські компанії робили більше інвестицій в нашу країну? Що заважає бізнесу ЄС робити інвестиції в нашу країну? 

- Я б сказав, що верховенство права і стабільність правової системи є ключовими. Це базовий критерій, на який дивляться наші компанії. Друге - це торгові можливості з країни і всередині неї, і всі умови для торгівлі, пов'язані з цим. Ми домовилися з прем'єр-міністром (України Олексієм Гончаруком - ІФ) учора, що ми докладемо всіх можливих зусиль, щоб уже спростити торгівлю - що стосується митного співробітництва, дорожнього та залізничного сполучення, інших адміністративних тем, таких як, наприклад, прийняття промислових стандартів. Ми прискоримо роботу, щоб зробити можливості торгівлі реальними і відчутними дуже швидко. Це те, на що звертають увагу інвестори.

І, звичайно ж, інвестори дивляться на доступну робочу силу. Але я думаю, в цьому Україна все ще дуже сильна. Я б сказав, що це три головних стовпи наших суджень. Нам треба дуже тяжко працювати над усіма трьома напрямками і створити умови для них (інвесторів – ІФ), щоб вони могли приїжджати сюди і інвестувати.

- Чи є якісь перешкоди наданню Україні другого траншу макрофінансової допомоги ЄС, крім затвердження нової програми співпраці з МВФ?

- З нашого боку ми вважаємо, що 12 політичних заходів, які ми запросили від України, були виконані. Однак вам також треба знати, що, звичайно, наше схвалення обумовлено схваленням МВФ. І я бачу, що робота в цьому напрямку триває. Є два питання, і по обох ще повинна бути виконана робота. Як я сказав, для нас закон про банки - це те, що повинно бути. І ми також уважно стежимо за земельною реформою. Це також пріоритет для нас, як і для МВФ. Я обговорив це з прем'єр-міністром і також обговорю з президентом.