"Книга – краще гаджета": у Києві стартувала програма допомоги бібліотекам для дітей

Вперше в історії міста Києва бюджетом на 2022 рік не передбачено оновлення книжкового фонду дитячих бібліотек. І, таким чином, понад 150 тисяч маленьких читачів залишилися без цікавих історій, без емоцій, без доброти та співчуття, оскільки гаджет, на відміну від книги, є байдужою залізкою.

Саме тому компетентні фахівці, лідери думок та експерти в галузі книговидання за підтримки благодійного фонду "Турбота поколінь" зібралися в рамках круглого столу, щоб розібратися, чому так сталося і до чого така політика може призвести. А також, щоб обговорити одну з найважливіших тем суспільства – роль книги в житті дитини, її вихованні, і чи може книга бути кращою за гаджет.

За словами директора Центральної бібліотеки імені Т. Г. Шевченка для дітей Києва Яни Біленко, бібліотеки перестали бути актуальними, а стали архівними філіями. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів, публічні бібліотеки мають оновлювати свої фонди на 5% щороку. Якщо взяти фонди дитячих бібліотек міста, це оновлення має становити десь на 8 млн. гривень щорічно.

"Жодного разу такої цифри ми не мали на оновлення фондів, найбільше – 625 тис 4 роки тому. На жаль, цього року ті цифри, які доведені до нас з обсягів фінансування, передбачають витрати поповнення фондів дитячих бібліотек наступного року у розмірі 0 Сказати, що це ситуація трагічна, це нічого не сказати", — зазначає Яна Біленко.

За словами президента Української асоціації видавців та розповсюджувачів книг, члена громадської ради при Комітеті ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександра Афоніна, "таке ставлення схоже на блюзнірство". Фахівець зазначає, що останніми роками почали ремонтувати бібліотеки, створювати нові кейси та простори.

"Ми думали, що це далекоглядна політика, яка розрахована на те, щоб Київ став столицею, що читає, і раптом така прірва. Говорячи про 650 тис грн, ми не говоримо про 8 млн, які потрібні, щоб оновити 5% наявного фонду бібліотеки. Держава повинна цим дбати, якщо воно планує своє майбутнє, бо майбутнього без книги немає", – каже Олександр Афонін.

На запитання, чи можна зробити Україну бібліотечною, керівник БО "БФ "Бібліотечна країна" Ігор Степурін відповів: "Над цим питанням ми працюємо дуже давно, не вистачає, по-перше, кадрів, бо немає нормальних зарплат. Бракує бажання місцевої влади щось робити з бібліотеками. Коли ми говоримо, що треба реформувати, ремонтувати, нам кажуть – а навіщо це, навіщо бібліотеки?"

Письменниця, дитячий психолог, керівник Лабораторії дитячого читання "БараБука" НЦ "Мала академія наук України Тетяна Стус звернула увагу на шкільну програму з літератури та видання, якими оснащені бібліотеки: "Шкільна програма та старі видання, якими бібліотеки з головою забезпечені, – це старі шаблони, про які ми можемо говорити, як про історію… Ось чому необхідно читати сучасні видання — це сучасні сенси, актуальні для дитини, які роблять світ дитини синхронною світові, в якому вона живе". За словами письменниці, читачі ,5-2 роки випереджають щодо розвитку інших.

Олександр Афонін додає, що багато залежить від моменту, коли дитина починає взаємодіяти з книгами, і батьки повинні говорити з дитиною про книги, також читати.

Тетяна Стус вказала на важливість читання книги у традиційному вигляді: "Стільки нових видань, відмінний рівень поліграфії, ігрові елементи тощо. Це також питання, чому дітям не варто давати рідери, тому що розвиток дитини з книгою – це поєднання тактильного з його усвідомленням та розумінням прочитаного".

Благодійний фонд "Турбота поколінь" анонсував акцію "Книга – краще за гаджет". У рамках цієї акції планується зібрати для дитячих бібліотек Києва 1 млн. грн. – по 50 копійок з кожного мешканця міста.