Український кінорежисер став лауреатом національної премії "Золота дзига"

Автор

Претендентами на премію "Відкриття року" могли стати персоналії, які відзначилися видатними досягненнями чи здобутками в українському кінематографі за минулий рік.

Український режисер Антоніо Лукіч став лауреатом Національної кінопремії "Золота Дзиґа" в номінації "Відкриття року", яка цьогоріч вручається вперше. Як повідомляється на сторінці кінопремії у Facebook, визначення переможця відбувалося на закритому засіданні правління та наглядової ради.

Лукіч дебютував у повному метрі у 2019 році з комедією "Мої думки тихі" / My Thoughts Are Silent. Стрічка отримала спеціальний приз журі на кінофестивалі у

Карлових Варах та гран-прі національного конкурсу і приз ФІПРЕССІ Одеського міжнародного кінофестивалю-2019.

"Якщо нагороди за кращі фільми та сценарії теоретично попереду в кожного режисера, адже їх отримати можна і третім фільмом, і шостим - то нагороду "Відкриття року" отримуєш лише один раз, за свій дебют. І я, звісно, цьому дуже тішуся і радію. І всім дякую. Ця статуетка завжди нагадуватиме про складні та веселі часи молодості, перших помилок та здобутків у професії", - прокоментував своє нагородження Лукіч.

Каннський фестиваль цьогоріч відбуватиметься онлайн

Імена інших лауреатів четвертої Національної кінопремії "Золота Дзиґа" стануть відомі 3 травня.

Уперше в історії кінопремії церемонія вручення пройде в онлайн-форматі.

Як повідомлялося, комедія "Мої думки тихі" вийшла в широкий український прокат 16 січня 2020 року. Касові збори стрічки тоді становили 9 млн 455 тисяч гривень. У кінотеатрах її подивилося понад 103 тисячі глядачів, причому результат зборів другого вікенду був більший, ніж за перші вихідні.

За сюжетом стрічки, зазнавши безлічі невдач у роботі та особистому житті, молодий звукорежисер із Києва Вадим отримує шанс розпочати все спочатку. Просте завдання – записати голоси закарпатських тварин – може стати його шансом назавжди залишити "незручну Україну" та вирушити в "привабливу Канаду". Подалі від проблем. Однак все виявляється набагато складніше, коли головним супутником у новій роботі виявляється найменш підхожа для цього людина – мама Вадима.