Ялинка, подарунки та черги: як святкували Новий рік у СРСР

До Нового року залишається лише кілька днів, проте нині багато людей старшого покоління можуть заявити, що свято вже не те, а раніше було краще. Білоруський блогер Максим Мирович вирішив нагадати про те, як святкували цей день люди в СРСР і через що відчуття "новорічного чуда" втратилося.

Матеріал присвячений цій темі оприлюднений у його блозі в LiveJournal.

"Не в останню чергу "відчуття новорічного дива" в СРСР складалося з того, наскільки звичайні громадяни знаходили все необхідне для свята — продукти для новорічного столу потрібно було купувати за кілька місяців, потрібно було знайти хорошу ялинку, а ще потрібно було подумати про те, Де дістати подарунки для близьких і друзів — і коли все, нарешті, виходило — з’являлося відчуття дива і свята. Зараз все це зробити набагато простіше, і від цього Новий рік став сприйматися буденніше — власне, ось і вся загадка", — написав він.

Ялинка та телевізор

Мирович нагадує, що за часів раннього СРСР ялинка вважалася ознакою "буржуїв", а до охочих встановити у себе святкове дерево ставилися, як до людей, що бажають відновити старі царські традиції. Дозволили її встановлювати лише після 1947 року, тоді ж і 1 січня зробили офіційним святом.

Примітно, що ялинкову індустрію за весь час існування союзу так і не налагодили, тому святкове дерево брали хто де зможе.

Традиція відзначати свято біля екранів телевізора виникла лише у 1970-х роках, коли вони почали з’являтися у будинках простих роботяг. Приблизно в ті ж часи на екранах почали крутити "блакитні вогники" та їх аналоги.

Саме 1970 року тодішній генсек КПРС Леонід Брежнєв уперше зачитав новорічне звернення.

Дефіцит

До свят люди готувалися задовго до їхнього наступу. Через те, що якісні продукти харчування на ринок потрапляли нечасто, багато хто купувався ними за кілька тижнів, а то й місяців до новорічної ночі.

"Ще правилом хорошого тону вважалося наявність на столі покупних тістечок, і тортів — найчастіше вони поступалися за якістю домашнім (готувались на маргарині, були политі жирним маслянистим кремом і прикрашені жирними трояндочками кислотного кольору), але тут швидше цінувалася не якість, а статус речі — "покупний" торт, здобутий у чергах, вважався дорогим і важкодоступним частуванням", — пише Мирович.

Також довгі черги збиралися за сирокопченою ковбасою, її цінували вище, тому що в неї складніше було напхати папір, а тому палку такої ковбаси було не соромно принести в гості як подарунок.

Гості

Якщо зайшла мова про гостей, то це теж стало новорічною традицією в Радянському Союзі.

"У гостях потрібно було обов’язково показати себе з кращого боку — чоловік повинен був бути в костюмі або як мінімум у нагладженій сорочці, а жінкам було заведено приходити "з зачісками", — пише блогер.

Гості не приходили з порожніми руками, а добрим подарунком вважалися продукти харчування. Найчастіше це були фрукти, торт або вино, але якщо помітити, то можна було дістати і банку хороших консервів або ікри.

Нагадаємо, святковий стіл у СРСР особливим розмаїттям не блищав, а тому рік у рік на столі можна було помітити одні й ті самі страви.