Китай готовий забрати землі Чорногорії за борги: як таке можливо?

Минулий уряд Чорногорії взяв позику в 1 млрд доларів в китайському банку, щоб китайська корпорація побудувала їм дорогу. Грошей робити виплати по позиці немає.

Невелика ділянка шосе загрожує підірвати економіку Чорногорії. Починається вона в передгір'ях за межами столиці Подгориці і закінчується в глухій гористій місцевості на схід від міста.

Стаття на сайті "National Public Radio" розкриває подробиці "угоди століття", яка поставила нинішній уряд Чорногорії у безвихідне становище. "Телеграф" представляє вам переклад цієї статті.

Китайська державна компанія ще не завершила будівництво нової автомагістралі, тому автомобілі їздять по старій дорозі під нею. Оплата за будівництво автомагістралі також ще  не здійснювалася. Перший внесок за позику у державного банку Китаю у розмірі 1 млрд доларів має бути сплачено в липні, і неясно, чи зможе Чорногорія дозволити собі це, адже її борг в результаті цього проекту виріс більш ніж на 100% її валового внутрішнього продукту. Що ще гірше, каже колишній міністр юстиції країни Драган Сік, після завершення будівництва дорога все одно нікуди не приведе. "Ми жартуємо: це дорога з нізвідки в нікуди", - говорить він.

Ділянка автошляху протяжністю приблизно 40 км - є частиною запланованої 450-кілометрової автомагістралі, яка буде проходити від порту Бар в Чорногорії на Адріатичному морі до Белграда, столиці сусідньої Сербії, не тільки піднімає питання про рішення, прийняті попередніми лідерами Чорногорії, але і про нестійкі борги, пов'язані з амбітною інфраструктурою і торговою ініціативою Китаю на декількох континентах. Цей проект також має значення з точки зору зростаючого впливу Китаю на периферії Європейського Союзу і того, чи не загубив ЄС можливість допомогти Чорногорії.

Вони не можуть собі дозволити цього

Уряд Чорногорії заявляє, що перша ділянка принісла їм настільки великий борг, що вони більше не можуть дозволити собі будівництво решти шосе. "Я думаю, що ми заплатимо, можливо, не в нинішньому поколінні, а в майбутньому", - говорить Сік, колишній міністр юстиції. "Але я не думаю, що це проблема Китаю. Це наше неправильне рішення".

Він не єдиний, хто звинувачує попередній уряд країни в тому, що в результаті цього проекту, який був підписаний в 2014 році з Китайською дорожньо-мостовою корпорацією і фінансувався Експортно-імпортним банком Китаю, країна опинилася в історичному боргу. "Тепер ми [стали] жертвою вкрай поганого рішення колишнього уряду", - заявив цієї весни журналістам "Euronews" роздратований заступник прем'єр-міністра Чорногорії Дрітан Абазовіч, намагаючись закликати ЄС прийти на допомогу Чорногорії; адже країна хотіла б колись стати членом ЄС.

Копія кредитного договору, розглянутого журналістами "NPR", показує, що, якщо Чорногорія не зможе вчасно погасити борг перед державним Експортно-імпортним банком Китаю, банк має право конфіскувати землю в Чорногорії, якщо вона не належить військовим або не використовується в дипломатичних цілях.

Крім того, колишній уряд Чорногорії дозволило китайському урядовому суду мати останнє слово щодо виконання контракту. Заступник прем'єр-міністра Абазовіч заявив виданню "Euronews" в травні, що скептично ставиться до таких умов. "Це ненормально, - сказав він, - це виходить за межі будь-якої логіки національних інтересів".

Амбіції Китаю

Інше джерело здивування - те, чому Китай взагалі зацікавився цим проектом. Протягом багатьох років у Чорногорії були плани побудувати цю магістраль, але європейські банки не були зацікавлені в кредитуванні, тому що не вірили, що кошти, витрачені на це, повернуться, - каже Міліца Ковачевич, президент Центру демократичних перетворень, правозахисної групи в м. Підгірці. Ковачевич всю свою кар'єру вивчала російські інвестиції і їх вплив в Чорногорії. "Ми повністю розуміємо політику Росії щодо регіону, і вона не змінювалася за сотні років", - каже вона. "Росія ніколи не мала наміру окупувати. Вона намагалася дестабілізувати ситуацію і запобігти будь-якій можливій в той час західній інтеграції, будь то в Австро-Угорській імперії або тепер в ЄС і НАТО. Отже, ми знали мету. Ми могли підготуватися до цього. Що стосується Китаю, я не думаю, що хтось розуміє, яка їх кінцева мета".

Але Стефан Владісавлев, координатор програм аналітичного центру "Белградський фонд політичної переваги", говорить, що знає. Протягом багатьох років він відстежував проекти, що фінансуються Китаєм, в своїй рідній країні, Сербії. Він бачить ширші політичні цілі для Пекіна, особливо у випадку Чорногорії, де Брюссель, незважаючи на заклики до ЄС, відмовився допомогти у виплаті кредиту країни Китаю.

"Це був хороший шанс для Брюсселя закріпитися в регіоні", - каже Владісавлев. "Це був хороший шанс для Брюсселя продемонструвати свою прихильність регіону".

Він каже, що, не надавши допомогу Чорногорії, ЄС поступився потенційним впливом Китаю, який має економічні важелі впливу на країну і регіон і чия присутність там лежить в основі більш широких політичних планів. "Той факт, що країни Західних Балкан не є частиною Європейського Союзу, дає їм можливість розробляти свою зовнішню політику і свою національну політику поза рамками ЄС", - каже Владісавлев. "Так що це легкий шлях на європейську територію. Це простий шлях до створення сфери впливу в безпосередній близькості від Європейського Союзу ".

І це те, над чим Китай багато років працював в регіоні. В рамках своєї ініціативи "Один пояс, один шлях '' Пекін придбав грецький порт Пірей, перетворивши його в другій за величиною порт в Середземному морі, а також будує автомагістралі і залізниці на мільярди доларів, включаючи плановану високошвидкісну залізницю, що сполучає Белград і Будапешт.

Посольство Китаю в Чорногорії відхилило запит на інтерв'ю "NPR", так само як і кілька членів уряду Чорногорії. Владісавлев вважає, що раптове мовчання уряду - після того, як він звернувся до світової преси, коли йому була потрібна допомога ЄС на початку цього року, - є ознакою того, що офіційні особи Чорногорії ведуть переговори з Пекіном про реструктуризацію умов кредиту. Це те, що Пекін зробив з іншими проектами "Один пояс, один шлях '' в минулому році.

"Це все одно, що купити Феррарі"

Тим часом за межами столиці китайські будівельні бригади завершують роботу по зведенню пункту прийому платежів за проїзд і тунелю на новій ділянці шосе. Младен Гргич, молодший науковий співробітник Європейського інституту азіатських досліджень, говорить, що, незважаючи на всі проблеми, це найкрасивіша дорога, яку коли-небудь бачила його країна. "Для Чорногорії така траса - це все одно, що купувати Ferrari з середньою зарплатою", - говорить він. "А потім ви думаєте: о, у мене може не вистачити грошей на бензин".

Гргич закінчує докторську дисертацію за китайськими проектам, подібним до цього на Балканах, і каже, що всі вони мають одну спільну рису. "Подібні проекти завжди мають політичний характер", - говорить він. "І це в основному те, як все робиться на Балканах. Ви використовуєте державні гроші, щоб перерозподіляти їх серед своїх друзів ... а потім використовувати їх у політичних цілях і так далі ".

Тепер, за його словами, корупційні дії стає легше здійснювати за рахунок грошей від зростаючої наддержави, яка прагне мати вплив.

Абазовіч, заступник прем'єр-міністра, сказав в інтерв'ю в травні, що він готовий почати розслідування передбачуваної корупції серед членів попереднього уряду з приводу побудованої китайцями автомагістралі. Але це було до того, як він перестав спілкуватися з міжнародною пресою; до того, як ЄС відхилив його прохання про допомогу; до того, як його уряд почав переговори з Пекіном про те, як повернути гроші, які він  винен Китаю.

Таке розслідування корупції поки що і не починалося.