Школярку з Нової Каховки визнали генієм в США: як допоможе нашій екології розробка Віки Панченко?

Автор

"Телеграф" поспілкувався з української школяркою, яку в США офіційно визнали генієм

Про те, що українську школярку, ученицю 10 класу Новокаховської школи №1 Херсонської області Вікторію Панченко в США офіційно визнали генієм, днями повідомила Освітня асамблея. Виявляється, ще в червні дівчинка стала бронзовою призеркою Всесвітньої Олімпіади геніїв за проект "Сучасні методи фіторемедіаціі річок". Бонусом до нагороди є грант на 15 тисяч доларів на навчання в університеті Нью-Йорка в Осуїго (State University of New York at Oswego).

"Телеграф" познайомився зі школяркою, а також з'ясував, що таке "фіторемедіація" і чим цінна ця розробка. Ну і як в українських сім'ях з'являються генії?

4 олімпіади - і всюди призові місця

"У нас вчительська сім'я, тому не дивно, що обидві дочки вчилися із задоволенням, - розповідає мама Вікторії, Олена Панченко. - За освітою я - біолог, а чоловік, Андрій Валерійович, викладав фізику і навіть був директором однієї зі шкіл. Правда, зараз ми не працюємо за фахом, але ж "колишніх" вчителів не буває? Цій роботі вже 4-й рік. Починала її ще наша старша дочка Вероніка, була з нею призером 4-го етапу української олімпіади з екології, і завдяки цьому успішно вступила в Національний університет біоресурсів і природокористування України. Зараз вона вже третьокурсниця на спеціальності "харчові технології", вчиться на підвищену стипендію, а в даний момент проходить в Німеччині навчальну трудову практику. А молодша продовжувала розробку проекту і вдосконалювала його".

Чи є сенс прагнути в науку, яка слабо фінансується державою і "не годує" самих вчених - запитуємо у співрозмовниці.

"Зараз наука трохи на іншому рівні і тепер є деякі галузі науки, які, як ми бачимо, вже й "годують", - не втрачає оптимізму мама двох талановитих дочок. - Вікторія теж збиралася вступати слідом за сестрою в Університет біоресурсів, але після перемоги на міжнародній олімпіаді у неї з'явилися й інші варіанти. Успіх на олімпіаді додасть їй балів при вступі куди-небудь".

Якщо хто встиг зрадіти, що Вікторія отримає 15 тисяч доларів, то ви поквапилися: грант поширюється лише на навчання в вищезгаданому американському вузі. Це відновлювальна стипендія 15 тисяч в рік тільки на Осуїго. Тобто, на кожен рік навчання за умови, що її не відрахували і вона продовжує там вчитися. Але це ж тільки маленька дещиця витрат! У них для іноземців вартість навчання 70 тисяч доларів на рік. Сюди входить повний пансіон, але без цього вони не приймають іноземців. Для американців існують кредитні програми, виходить і дешевше, а з-за кордону вони собі, грубо кажучи, "злидні плодити" не бажають. Але є й інші програми - повного фінансування, і щоб туди пройти, перемога в цій олімпіаді теж додасть балів. Для остаточного рішення у Вікторії ще рік попереду.

Варто зауважити, що на міжнародному конкурсі Віка представляла свій проект англійською мовою, при тому, що в школі вивчає французьку. За словами мами, цього літа дочка успішно здала тест DELF (Diplome d'еtudes en langue Franсaise - міжнародний іспит з французької мови, розроблений Міністерством освіти Франції).

"А англійська у неї в школі була буквально пару років як друга іноземна. Потім "порізали" години і англійську скасували. Але вона займається сама, і зараз після цієї олімпіади дочка зареєструвалася в програмі ENGin - американській волонтерській програмі з вивчення англійської розмовної мови - і двічі на тиждень з нею займається дівчинка-американка онлайн. Для тієї дівчинки це зараховується як волонтерські години, без яких вона в Америці не зможе вступити, а для Віки це безкоштовні заняття англійською мовою з носієм мови".

Припускаємо, що з таким відповідальним ставленням до навчання Віка - кругла відмінниця.

"Так, кругла, - сміється Олена Володимирівна. - У минулому році, ще до карантину, вона брала участь в 4-х обласних предметних олімпіадах, і у всіх зайняла призові місця. З української мови - перше місце, і повинна була їхати на всеукраїнський рівень , але завадив карантин. Перше місце також за французьким, друге з географії та третє місце з біології. А спочатку в місті пішла на 4 олімпіади - більше просто фізично не встигала, і у всіх перемогла, при тому, що у нас в місті 10 шкіл. Дитина - універсальна".

Для очищення Дніпру потрібно біоплато розміром 150 тисяч га

Фіторемедіація - це комплекс методів очищення стічних вод, грунтів і атмосферного повітря з використанням зелених рослин. Школярка пропонує створити спеціальні плаваючі конструкції понтонного типу (біоплато) і розмістити їх у вітчизняних водоймах, що допоможе очистити річки природними способами без механічного втручання в екосистему.

"Моя сестра представляла пробну модель цієї конструкції на всеукраїнському етапі предметних олімпіад, - пояснює Вікторія. - Коли вона закінчила школу, я підхопила її проект, тому що це було цікаво для мене. Я вважаю, що така нова ідея, придумана нами, не повинна залишатися незакінченою. Після цього ми поліпшили конструкцію біоплато: коли робила моя сестра, вона була дерев'яною і від ваги очерету просто починало тонути, тому завданням мого проекту було створити нову модель, яка була б зручна у виготовленні і практична в використанні на великих територіях".

- Розповімо докладніше про конструкцію?

- У сітку, натягнуту на каркас, висаджується очерет, який здатний видаляти з води забруднюючі речовини. Таке біоплато допоможе очистити річки природним способом без механічного втручання в екосистему. Площа такої конструкції може бути абсолютно будь-якою. Тобто, в залежності, на які ділянки її планується ставити, вона може виготовлятися будь-яких розмірів. За підрахунками, щоб очистити Дніпро на території України, за рік потрібно зробити біоплато розміром 150 тисяч га, що становитиме всього лише 0,3% від загальної площі річки. Але мається на увазі, що зробити за рік, а очистить річку не за рік, приблизно за 3 роки, тому що очерету потрібно спочатку освоїтися. Він уже буде очищати воду, але для повного очищення потрібно більше часу".

Головне питання: від чого саме біоплато можуть очистити водойми? За словами Вікторії, біоплато, завдяки властивостям очерету та рогозу, можуть очистити водойми від нафтопродуктів, нітратів, сульфатів. Корінна система цих рослин влаштована таким чином, що всі ці забруднюючі речовини вони розкладають до простих речовин: таких як азот, нитроген, кисень. Очерет - прекрасний оксигенатор, що поліпшує якість води і активно насичує її киснем.

- Резонне питання: зарості очерету і очерету на берегах річок виконують ту ж функцію?

- На жаль, той очерет, який росте біля берегів, не може очистити Дніпро, - пояснює юний біолог. - Раніше на території від Каховки і до Запоріжжя перебувала така природна локація як Великий Луг. Він представляв собою зарості очерету та рогозу і служив для річки очисної станцією. Його затопили при будівництві ГЕС, Дніпро змінив своє русло і від цих заростей нічого не залишилося. Тому, того, що росте вздовж берега, недостатньо, в тому і суть проекту, щоб плато знаходилися в акваторії. І саме очерет, може рости без грунту, на штучних біоплато, йому достатньо поживних речовин з річки".

- Тобто, якби в кожному місті на Дніпрі встановлювали такі біоплато, то бідний Дніпро, який зараз цвіте і заростає, очистився б і ожив?

- Виходить так. Але, як ми говоримо в проекті, набагато практичніше буде ставити конструкції великими площами на території водоймищ в несудноплавних місцях, оскільки значна частина землі біля міст залишена під рекреаційні зони або ж там проходять судноплавні шляхи.

Вчитися добре в школі і онлайн

У цієї роботи є науковий керівник Юрій Іванович Ващенко - колишній директор головного управління Каховського магістрального каналу. Зараз він вже на пенсії. Саме до нього ми з сестрою звернулися з питанням, чи можливо взагалі таке створити в реальності або ми щось собі придумали. Він нас вислухав, ідею схвалив, трохи допоміг нам, давав спеціальну літературу. Допомагала також моя вчителька біології Оксана Анатоліївна Карленко, яка відправляла старшу сестру і мене на олімпіади, просуваючи проект.

- Судячи з відгуків, які залишають дорослі люди під твоєю відеопрезентацією роботи, це "ідея на мільйон" - недорого, нескладно і дієво. Але чи є у цієї чудової ідеї шанси бути використаною в Україні?

- Я сподіваюся, що ця розробка втілиться в життя в більших масштабах, оскільки забруднення Дніпра - зараз дуже велика проблема в Україні і її намагаються вирішити, використовуючи якісь механічні фільтри, але не вийде так просто одним реагентом або якоюсь хімією очистити всю річку".

Про те, що свою розробку слід запатентувати, школярка ще не замислювалася. Повертаємося в розмові до коронавірусу, який в минулому навчальному році завадив школярці завоювати ще кілька нагород на предметних олімпіадах.

- Вікторія, тобі карантин пішов в плюс або мінус?

- Насправді, з одним варіантом мені буде складно визначитися, тому що, відвідуючи школу очно, ми отримуємо більше знань, а навчаючись онлайн, я можу більше часу приділити якимось певним предметам. Ще онлайн мені допоміг тим, що такі міжнародні конкурси стали більш доступними для будь-яких учнів, - відповідає відмінниця, яка також навчається в музичній школі, займається танцями і з сестрою допомагає місцевим архітекторам у відновленні архітектурних орнаментів на будівлях в історичній частині Нової Каховки.

Можливо, прізвище "Панченко" варто запам'ятати, щоб потім, милуючись чистим і повноводним Дніпром чи іншими нашими річками, знати, хто вклав у вітчизняну екологію свої знання і мрії.

Радує, що талановитих дітей в Україні чимало. Олімпіада геніїв (Genius Olympiad) проводиться в США з 2011 року, до розгляду на конкурс подаються проекти з різних дисциплін, але всі вони мають екологічну спрямованість. Цього року такі проекти надійшли від учнів середньої ланки з більш ніж 80 країн світу. Нашу країну представляли 26 учасників з 25-ма проектами. Україна стала лідером Олімпіади за кількістю поданих заявок, за що отримала спеціальну нагороду. Срібні медалі отримали Олена Коваленко, Мирослав Бур, Олена Лобанова і Віктор Уланов, бронзові - Яна Грицишин, Олександра Басараб-Кожушна, Владислав Петров, Софія Костеліо-Кожуївська і Олександр Шарлай.

Наперекір хворобі: на Волині школяр з важкою формою ДЦП отримав золоту медаль за відмінне навчання