Україна має в середньому по 10 аналогів для заборонених ліків, повʼязаних з росією

Інтереси пацієнтів захищені законодавчо

На кожен препарат зі списку тимчасово заборонених припадає приблизно по десять аналогів, йдеться в статті агентства УНІАН "Україна позбавляється ліків із Росії та Білорусі: Чи відчують це пацієнти?".

Видання нагадує, що, окрім вимоги щодо наявності аналогів, закон "Про лікарські засоби", зміни до якого Верховна Рада ухвалила в травні поточного року, передбачає ще ряд випадків, коли з-під дії заборони виводять ряд ліків. Це, зокрема, препарати, які існують для лікування рідкісних захворювань, ВІЛ/СНІД, біологічні та імунологічні, такі, що не мають генеричних замінників, або медпрепарати, договір щодо придбання яких за бюджетні кошти було укладено до 24 лютого 2022 року.

Новий закон дозволяє заборону в Україні ліків, вироблених в РФ та Білорусі, а також продукції іноземних компаній, які прямо або опосередковано пов’язані з Росією та Білоруссю – зокрема, мають там своє виробництво.

Перше рішення щодо припинення дії реєстраційних посвідчень на ліки було ухвалене у жовтні. Воно стосувалося 35 препаратів угорської компанії "Гедеон Ріхтер". Це був один із перших виробників, який локалізував своє виробництво в Росії в повному обсязі. Сукупні інвестиції компанії в Росії оцінюються в 150 млн доларів, а завод "Гедеон Ріхтер-Рус", розташований у Московській області, і по цей час працює на повну потужність.

Ще одна іноземна фармацевтична компанія, яка не пішла з російського ринку і ліки якої гіпотетично можуть потрапити під заборону в Україні, – словенська КРКА. Вона належить до топ-20 світових фармгігантів за обсягом продажів у Росії й також має власний завод у Московській області.

"За 2021 рік КРКА сплатила до бюджету РФ 35 млн доларів. Якщо перевести на вартість зброї, якою вбивають українців, то це: 35 тисяч снарядів для 122-мм гармати, або 490 ракет "Смерч", або 5 крилатих ракет "Калібр", або вартість трьох штурмовиків Су-25, або одного винищувача-бомбардувальника Су-34", – підраховано у публікації.

Загалом іноземні виробники ліків мають пів року на те, щоб піти або з російського, або потрапити під повну заборону на українському ринку.

А тим часом з аналізу тимчасово заборонених в Україні препаратів, видно, що пацієнти не постраждають через відсутність їхніх аналогів. Наприклад, таблетки Мертеніл мають 34 аналоги, таблетки Синглон – 17 аналогів, капсули Тебантин – 7 аналогів, суспензія Ніфуроксазид-Ріхтер – 4 аналоги.

В цілому інтереси пацієнтів захищені законодавчо, підкреслюють автори статті.