Україна може бути енергетично незалежною - Олег Семінський

Олег Семінський - в минулому успішний бізнесмен, а зараз народний депутат 9-го скликання від партії Слуга Народу. У 2019 році він переміг на 205 мажоритарному окрузі в місті Чернігів. Відомим широкому загалу став через своє викрадення у 2012 році. У Верховній Раді обіймає посаду заступника голови комітету з питань енергетики та ЖКГ.

Розпочати нашу розмову хотілося б з актуальної наразі теми. Росія спровокувала енергетичну кризу в Європі. До чого нам слід готуватись?

Ситуація наразі складна. Росія використовує газ, як політичний інструмент. Ми це бачили на прикладі Молдови.

Водночас повертаючись до українського контексту зазначу, що в Україні зараз у сховищах достатньо газу для нормального проходження опалювального сезону. До того ж Уряд має контрольну функцію. І якщо десь й виникатимуть проблеми, то силами центральної влади вони будуть вирішені.

Якщо говорити більш глобально, Україна має рухатися до енергонезалежності. При

правильному підході та інвестиціях ми можемо досягти цієї мети. Над цим зараз і працює наша команда. Потенціал точно є. Україні потрібно збудувати інноваційну екосистему, яка складатиметься з розробки родовищ, видобутку ресурсів та технологічного переходу до відновлюваних джерел.

Добре, почули. Пропонуємо поговорити про Верховну Раду та її роботу. Чого слід очікувати від Руслана Стефанчука та Олександра Корнієнка та чи стане парламент працювати успішніше?

Українці чекають від Верховної Ради якісної та результативної роботи. І ми, депутати, як і керівництво Парламенту маємо виправдовувати ці сподівання.

Що стосується і Стефанчука, і Корнієнка – це безумовні професіонали своєї справи.

Нам однозначно треба покращувати взаємодію з Урядом. Сподіваюсь, що сьогоднішнє керівництво Парламенту більш спроможне налагодити законопроєктну роботу у рамках трикутника: Верховна Рада — Кабінет Міністрів — Офіс Президента.

Водночас Олександр Корнієнко неодноразово заявляв, що ставить перед собою завдання зробити реформу Верховної Ради. Насправді вона давно необхідна. Вірю, що йому це вдасться. Для реалізації ідеї необхідні знання та підтримка з боку депутатів.

Якщо вдасться зробити так, щоб реформи не губилися в порядку денному, а ухвалювалися і працювали «на людей» – це буде однозначною перемогою.

Минулого місяця ви ухвалили законопроєкт 4416-1, що дає зелене світло індустріальним паркам. Розкажіть, який вплив це матиме на розвиток промисловості.

Українська промисловість переживає не найкращі часи. Ця ініціатива направлена якраз на те, щоб ситуацію змінити. Очікується, що нам вдасться завдяки цьому механізму збільшити кількість прямих інвестицій у створення нових виробництв.

Закон створює для цього низку стимулів. Насамперед держава компенсуватиме 50% витрат на підключення та приєднання до електромереж. Запроваджується компенсація учасникам індустріальних парків відсоткових платежів за кредитами. Її розмір залежатиме від частки експорту продукції власного виробництва. Також передбачена часткова компенсація інвестицій здійснених протягом перших трьох років у створення виробництва.

Крім того, автори ініціативи вважали, що її ухвалення створить робочі місця. Згідно з міжнародним досвідом, 1 гектар парку створює 50 нових робочих місць. Якщо мінімальна площа 10 гектарів, то на кожен створений парк буде щонайменше 500 нових робочих місць. До того ж на кожен вкладений в інфраструктуру парку долар, можна заробити 5-6 доларів прибутку.

Також цієї осені ухвалили так званий «антиолігархічний» закон. Точиться багато розмов в ЗМІ. Як би ви охарактеризували його?

Стосовно цього закону дійсно точилося багато дискусій. Але, для мене, показовим є висновок Європейської комісії. Нейтральні спостерігачі привітали ухвалення «антиолігархічного» закону, який ініціював президент Зеленський. Причому це привітання у дуже показових формулюваннях. Україна реально доклала багато зусиль, щоб закрити простір для корупції. Те, що «антиолігархічний» закон не подобається «старим» політикам, напевно, також промовисто говорить про те, чому важливо було його прийняти.

Напевно, один з найпомітніших проєктів, які реалізує сьогодні влада — це «Велике Будівництво». Складно не помітити, як по всій країні будуються інфраструктурні об’єкти. Як до цього долучається парламент?

Торік оновлено та побудовано 6556 км доріг. З них 4056 км – державного значення, 2500 км – місцевого значення. В планах на 2021 рік ще 6500 км. Насправді зараз відбувається безпрецедентний для нашої країни інфраструктурний проєкт. Українські дороги завжди були предметом для нарікань та жартів. Зараз вони на очах змінюються. Це заслуга особисто Володимира Зеленського.

Звісно, що Верховна Рада долучається і допомагає. Наприклад, ухвалює необхідні законопроєкти, постанови, контролює те, як Уряд витрачає кошти.

З парламентом розібралися. Наприкінці інтерв’ю хотілося б розставити крапки на «і» щодо декількох резонансних новин, які стосуються вас. Про ваше викрадення вже і так багато сказано, але для наших читачів поясніть, що ж сталося насправді?

Я абсолютно переконаний, що моє викрадення прямо повʼязане з моєю роботою в ПрАТ "Нафтогазвидобування". А ініційоване воно Миколою Рудьковським. Я завжди чесно працював. Зі мною не можна було «домовитися» чи натиснути. Тому таким чином Рудьковський вирішив позбавитися мене і паралельно заробити. У моєї сім’ї вимагали сплатити неіснуючий борг у сумі 200 млн доларів. Таких грошей зрозуміло, що ані в мене, а ні в членів родини не було. Все це відомо правоохоронним органам. Зараз Рудьковський знаходиться під слідством і я впевнений, що його вина буде доведена в суді.

Також в мережі є інформація про те, що ви начебто готові були заплатити 7 млн грн за потрапляння в список «Слуги Народу». Чи могли б ви пояснити цю ситуацію?

Добре, що ви про це згадали, хочу чітко надати роз’яснення. Дивіться, розмова про 7 мільйонів дійсно була, але стосувалася вона виключно проєкту KyivMall. Це сума, яку я готовий був сплатити за його придбання. І відбулася вона ще у 2010-2011 роках. Вже пізніше почали тиражувати новини, начебто я домовлявся про купівлю місця в списку партії. Але є один аргумент, який повністю спростовує це твердження – я депутат-мажоритарник, йшов по 205 округу і за мене голосували люди.

Тому розмови про купівлю місця в списку – дилетантство, яке потім обросло якимись здогадками та фейками, щоб виправдати цей вкид.