Свириденко бере на себе репутаційні ризики ринку послуг з розмінування - ЗМІ

Перша віцепрем'єр-міністерка та міністерка економіки Юлія Свириденко має намір взяти під контроль ринок послуг з розмінування. За оцінкою Світового банку, для повного розмінування потрібно близько 37,5 млрд доларів. Це потенційний розмір ринку для послуг розміновувальних компаній, закупівлі відповідної техніки, розвитку супутньої інфраструктури, який Свириденко "бронює" за собою, пише видання "Апостроф".

Журналісти відзначають, що в уряді питання гуманітарного розмінування доручили Свириденко, яка очолила Міжвідомчу робочу групу з цього питання, концентрує під собою збір коштів міжнародних донорів (аналог військового "Рамштайну"), отримання в якості допомоги і закупівлю розмінувальної техніки, а також майбутнє фінансування державних підрядів на розмінування. Крім того, під гумрозмінування створили окрему платформу збору коштів на United24.

Утім, робота з цим ринком несе низку ризиків. "Для розміновувачів з усього світу Україна — це чудовий тренувальний полігон, адже можна випробовувати техніку, по-перше, на неймовірній концентрації боєприпасів, по-друге, на новітніх зразках. Відповідно, "рекламні ролики" про ефективність техніки і команд розміновувачів будуть збільшувати їхні цінники для продажу своїх послуг в інші країни. Також буде йтися і про випробування нових способів обстеження, зокрема, з допомогою безпілотників", — вважають автори. Тобто це ще й поштовх до розвитку мілтеху — технічних розробок в галузі оборони.

"При цьому якщо ринок повністю віддати іноземцям, то і той безцінний досвід, який вони здобудуть, після завершення робіт також піде з ними. Відтак всі заяви про те, що Україна буде колись навчати весь світ розміновуванню, залишаться просто мріями недалекоглядних чиновників", — відзначає видання.

Ще один фактор ризику, на який вказують автори, — Україна буде довгий час крупним державним замовником цих послуг. "А де публічні закупівлі — там великі ризики монопольних змов "улюблених учасників", переплат і корупційних зв’язків. Під заяви про дефіцит техніки і людей та необхідність якомога швидше "вирішувати питання", найімовірніше з’являться пільгове ввезення обладнання, податкові пільги на послуги, а також закупівлі "про запас", йдеться в матеріалі. Автори застерігають, що необхідно буде ретельно приглядатися до намірів про створення умовного "Укргумрозмінпрому", "в якому буде спокуса сконцентрувати і гроші донорів, і техніку, і "сакральні знання" про справжній стан справ з розмінуванням". Профільним заступником міністра зараз є Ігор Фоменко, який раніше очолював "Укроборонпром".

"Не слід також виключати і фактор навмисного завищення розмірів площ під розмінування, фіктивних робіт, "чорного ринку" розміновувальних послуг. Останній уже активно процвітає серед аграріїв, які не змогли офіційно домовитися з відповідними службами, але "сіяти все одно треба". Це питання також пов’язано і з корупційними схемами на "пріоритизації" розмінування, коли держслужби так чи інакше мають обстежити певну частину полів за тиждень/місяць, а от які це будуть поля — визначають особисті домовленості і фінансові можливості аграріїв", — додають журналісти.

На думку авторів, Свириденко бере на себе всі репутаційні ризики, пов’язані із цією темою. При цьому — попри її важливість — обов’язки першої віцепрем'єрки включають в себе ще низку важливих для держави задач — від управління безробіттям до підтримки експортерів дешевими кредитами, від залучення інвестицій до роботи над програмами житлового будівництва. "Чи вистачить у Юлії Свириденко на все часу і ресурсів, щоб не втратити фокус уваги?" — запитує видання.