Шмигаль не розуміє реальних проблем бізнесу, дерегуляція мало на що вплине - ЗМІ

Кабмін Дениса Шмигаля і бізнес не можуть знайти точки перетину.

Попри низку викликів, які є у підприємців, в уряді не хочуть їх вирішувати або навмисне пропонують рішення, які майже не впливають на розвиток економіки і є швидше окозамилюванням. Журналісти видання "Delo.ua" зібрали приклади такої "розсинхронізації".

В якості ініціатив, які висуваються урядом, але мало на що впливають, автори називають заявлену нещодавно реформу дерегуляції — зменшення кількості дозвільних документів і процедур для бізнесу. Видання відзначає, що багато ідей про спрощення, які звучать в медіа — це лише пропозиції міжвідомчої робочої групи, і уряд Шмигаля підтримує далеко не всі з них. Крім того, ступінь впливу деяких ліквідованих дозволів на реальну економіку мізерний. "Приміром, в березні Кабмін скасував видачу голограм на компакт-диски. Серед інших "важливих" пропозицій — відмова від дозволу Держземагентства на експорт картографічної продукції або від дозволу на заняття цілительством (народною медициною)", — йдеться в матеріалі.

Насправді ж ціла низка проблем залишаються невирішеними, відзначають автори. Зокрема, ключовою є проблематика бронювання критичної кількості працівників від мобілізації задля забезпечення функціонування підприємств. Журналісти нагадують, що ще наприкінці літа минулого року бізнес підтримав пропозицію Мінцифри про проект "єВідрядження" (виїзд за кордон в обмін на заставу), але Денис Шмигаль особисто заблокував цю ініціативу. Новий порядок, ухвалений урядом в січні цього року, теж працює з перебоями.

"Ще на початку травня в Європейській Бізнес Асоціації заявляли, що попри формальні зрушення — на практиці чиновники все ще "маринують" списки підприємців тижнями. За даними ЄБА, у понад 80% компаній, які є їх членами, є працівники, які потрапили під мобілізацію, у половини компаній забрали кожного десятого працівника. У деяких в армію забирають до 40% всіх співробітників, що реально паралізує бізнес", — відзначають автори. Особливо критичною є ситуація у малого і середнього бізнесу.

Серед інших викликів — повернення з 1 липня в повному обсязі штрафів і перевірок для бізнесу, посилення митного контролю, проблематика необґрунтованого блокування податкових накладних, які всі пов’язані із корупційними ризиками.

Окрім перелічених, викликами для бізнесу є все ще великий рівень тіньової економіки, зокрема, ринок нелегального тютюну становить рекордні 22%. При цьому на легальний бізнес накладаються все нові зобов’язання щодо стандартизації пакування та інших змін до продуктової лінійки, переобладнання виробничих ліній, додаткових інвестицій тощо.

Також підприємці занепокоєні низкою регуляторних ініціатив, які "з головою" перекриють анонсовані "послаблення" програми дерегуляції. Приміром, уряд і депутати розглядають можливість створення нових корупційних схем у сфері захисту прав споживачів через створення громадської спілки "Спілка громадських об’єднань споживачів" та Комісії з питань позасудового розв’язання спорів. Вони будуть мати можливість проводити додаткові перевірки бізнесу; накладати штрафи; проводити обов’язкові платні навчання для підприємців тощо. Також законотворці збираються запровадити обов’язковий екологічний аудит для бізнесу, включаючи навіть ФОПів, запровадити додаткове оподаткування молочної галузі, блокується робота Держлікслужби, що негативно відбивається на діяльності фармринку і забезпеченні населення ліками, йдеться в матеріалі.

"Очевидно, що за відсутності помітних економічних успіхів, Денису Шмигалю та його уряду хочеться показувати хоч якусь видимість діяльності. Утім замість вигадувати міфічні задачі, які зводяться до дрібного крючківництва, Кабміну варто було б по-справжньому звірити годинники з реальним бізнесом, який платить податки, створює робочі місця і залучає інвестиції під час війни", — резюмує видання.