Гібридна війна Лукашенка: в бій ідуть незаконні мігранти

На цьому тижні Білорусь вирішила розірвати свої зв'язки з Європейським союзом, відкликавши свого посланника з Брюсселя і призупинивши участь в програмі ЄС "Східне партнерство". Цей крок нібито був відповіддю на жорсткі санкції, які блок недавно ввів проти Мінська.

На сайті "Atlantic Council" розміщена стаття, яка розповідає про дії, що вживаються керівництвом Білорусі у відповідь на санкції, накладені міжнародним співтовариством. "Телеграф" пропонує вам для ознайомлення її переклад

Розрив відносин з ЄС насправді був останнім етапом повільної кампанії ворожих дій, яку веде авторитарний режим Олександра Лукашенка проти європейських сусідів Білорусі.

В інтерв'ю 27 червня міністр внутрішніх справ Литви Агне Білотайте звинуватила білоруських чиновників в організації припливу мігрантів з Іраку, Ірану і Сирії в Європу через Білорусь, назвавши ці зусилля "добре організованим" планом і формою гібридної війни.

"У нас дійсно є докази причетності білоруських прикордонників до цього процесу, це факт. Це організована діяльність, певна схема. Все добре організовано, сплановано", - заявила Білотайте, додавши, що операція була "прибутковим злочином за участю режиму і самих посадовців".

За словами Білотайте, кількість людей, спійманих при спробі незаконно проникнути на територію Литви в цьому році, вже в сім разів більше, ніж в 2020 році, і в 12 разів більше, ніж в 2019 році.

І ось в чому справа. Білоруські офіційні особи навіть не намагаються це заперечити. Виступаючи 22 червня в Бресті недалеко від польського кордону, Лукашенко заявив, що білоруська влада припинить перешкоджати незаконному в'їзду іммігрантів в Литву, Латвію і Польщу.

"Вони голосять, що Білорусь їх не захищає. Тисячі нелегальних іммігрантів прямують в Литву, Латвію і Польщу", - заявив Лукашенко, насміхаючись над своїми західними сусідами.

Дії Білорусі проти сусідніх країн виходять за рамки використання нелегальної міграції в якості зброї. Також використовуються правоохоронні органи.

28 травня білоруська прокуратура порушила кримінальну справу проти міністра закордонних справ Латвії Едгара Рінкевічс і мера Риги Мартіньш Стакіса після того, як вони замінили нинішній білоруський державний прапор історичним білоруським червоно-білим національним прапором під час чемпіонату світу з хокею з шайбою в Ризі. За останні одинадцять місяців цей червоно-білий прапор набув широкого поширення як символ протестів проти режиму. Білорусь звинуватила Рінкевічс і Стакіса в "оскверненні білоруських державних символів" і "розпалюванні національної ворожнечі на ґрунті національної приналежності".

Білоруська прокуратура також порушила кримінальні справи проти 22 передбачуваних колишніх нацистських солдатів СС, які в даний час проживають в Латвії, яких звинувачують в скоєнні актів геноциду проти Білорусі під час Другої світової війни.

У конфіденційній неопублікованій доповіді на цьому тижні Мінського Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень зазначалося, що, оскільки режим Лукашенка "намагається знайти способи чинити тиск" на своїх західних сусідів, Генеральна прокуратура Білорусі і Слідчий комітет "можуть стати вагомими гравцями і в сфері білоруської зовнішньої політики".

У своєму виступі 22 червня в Бресті Лукашенко сказав, що Білорусь "довгий час знаходиться в стані війни" і що "за останній рік вони відчули найсучасніші технології гібридної війни".

У коментарі "Білоруському партизану" політолог Валерій Карбалевич зазначив: "Лукашенко вперше почав лякати людей розмовами про можливу війну із Заходом" після сумнівних виборів в серпні 2020 року. Після санкцій ЄС і США ця риторика набула нового змісту. Залякуючи людей війною, Лукашенко намагається штучно створити враження "обложеної фортеці", щоб виправдати політичні репресії, мобілізувати еліту країни і спонукати своїх прихильників захищати режим".

Відкрито ворожа позиція Лукашенка є серйозним відходом від зовнішньої політики Білорусі останнім часом. Не так давно білоруський диктатор щосили намагався запевнити сусідні країни в тому, що їм нема чого боятися Мінська.

Після анексії Росією Криму в 2014 році і збройної інтервенції в Донбасі на сході України Лукашенко заявив, що ніколи не дозволить використовувати територію Білорусі для нападу на іншу державу. Напередодні спільних російсько-білоруських навчань "Захід-2017" він неодноразово обіцяв своїм сусідам, що навчання не стануть платформою для здійснення зла.

Білорусь навіть запросила спостерігачів з семи країн (Україна, Польща, Литва, Латвія, Естонія, Швеція та Норвегія), а також представників ООН, ОБСЄ, НАТО та Червоного Хреста для спостереження за частиною навчань "Захід-2017", які відбувалися на території Білорусі.

Це поступливе ставлення різко змінилося після невдалих (для Лукашенка - Ред.) Президентських виборів в Білорусі в минулому році і жорстокого придушення протестів, які почали відбуватися за цим. Зараз, коли Лукашенко перебуває в міжнародній ізоляції і все більше залежить від Росії Володимира Путіна, лідер Мінська імітує конфронтаційну позицію кремлівського вождя.

Мінливий тон Лукашенка може мати серйозні наслідки для регіональної безпеки. У телеінтерв'ю 14 червня президент Литви Гітанас Науседа попередив, що Білорусь "втрачає останні елементи незалежності і може бути використана в руках росіян в якості зброї для агресивних дій по відношенню до союзників по НАТО".

Оскільки до вересневих військових навчань "Захід-2021" за участю російських і білоруських військ залишилося всього кілька місяців, літній сезон обіцяє бути напруженим на східному фронті Європи.