"Сприймайте звільнених з полону героями, поважайте їх, а не жалійте" — Тайра дала цінні рекомендації

У полоні українським захисникам і цивільним бранцям розповідають, що на Батьківщині їх вважають зрадниками. Про це волонтерка і парамедик Юлія Паєвська розповіла в інтерв'ю для "Громадське радіо".

"Наше суспільство не усвідомлює масштабів війни. Адже занадто багато інформації і людям переварити (зрозуміти) все досить важко. Оскільки ми ведемо війну не тільки зброєю, це в тому числі інформаційна війна. У будь-якій пострадянській державі, в тому числі в Україні є "провтик" із контрпропагандою. У полоні розповідають, що українці їх вважають зрадниками. Полонені очікують, що їх будуть сприймати негативно, відсторонено." — поділилася Юлія.

Тайра зазначила, що дуже рада, коли суспільство навпаки сприймає всіх, хто повертається із російських в'язниць — героями.

"Найголовніше, що в суспільстві не забагато жалості до людей, які пережили полон, — переконана Юлія Паєвська. — Коли їх починають жаліти, це дуже шкодить психологічному стану. Треба показувати повагу і підтримку — це найголовніше. Ви можете жаліти всередині, але не показуйте це назагал. Захисник, який пройшов полон, дуже не хоче відчувати, що він "якийсь не такий".

Паєвська додала, що наше суспільство повинно допомагати повертатися до суспільного життя жертвам полону, "prisoners of war". Як приклад Юлія навела організацію в США, яка працює із військовополоненими і зазначила, що планує вийти із ними на зв’язок, щоб перейняти досвід.

"Хлопцям і дівчатам, які повернулися, раджу не замикатися у собі, знайти в собі ресурс, щоб вийти. Я, наприклад, почала зі спорту, хоча була у жахливому фізичному стані. Через два місяці я навіть змогла повернутися до змагань — брала участь у Warrior Games у Флориді. Коли ти перемагаєш себе, свою слабкість, свою недовіру до себе, до свого тіла, своєї свідомості — починається процес відновлення." — переконана Юлія Паєвська.

Багато з ветеранів потребують повернутися на фронт, щоб відчути себе відновленим. Декому навпаки варто знайти себе у цивільному житті. Тайра впевнена, що меж і обмежень не існує для тих, хто пройшов пекло полону. І що навіть в цій історії і прикрому досвіді можна і треба знайти силу, а не слабкість.