Шукачі скарбів: чому депутати переймаються порно і не помітили проблеми ПДФО?
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 2922
Уряд схвалив і подав до Верховної Ради зміни до Бюджетного кодексу, за якими з 1 жовтня цього року і увесь 2024-й рік ПДФО, що сплачується військовими, переходить від місцевих бюджетів у спецфонд державного бюджету для виробництва озброєння. Логічний крок, про який давно говорили експерти. Питання лише одне – чому такі важливі зміни не ініціює податковий комітет парламенту?
Пам'ятайте, у ЗМІ широко обговорювали скандали навколо купівлі місцевою владою барабанів для бомбосховищ, квітів для парків, будівництва стадіонів і тому подібного на тлі дефіциту держбюджету за 8 місяців 2023 року у 750 млрд. грн. й проблем із фінансуванням безпеки та оборони? Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна провів дискусію на тему "Дрони чи стадіони: які висновки зі скандалу про бруківку?".
Проблема виникла через те, що згідно з законодавством, 75% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) йде до місцевого бюджету і лише 25% до державного. Після прийняття рішення про збільшення виплат військовослужбовцям, місцеві громади, на території яких зареєстровані військові частини, отримали значний додатковий дохід у вигляді ПДФО, до якого влада по справедливості не мала жодного стосунку.
За 8 місяців поточного року в Україні зібрано 104,5 млрд. грн. ПДФО. Якщо до держбюджету йшло не 25%, як зараз, а хоча б 50%, то було б майже 210 млрд. грн. Це 8 місяців. За рік – 315 млрд. грн. Ціна питання – декілька сотень мільярдів грн., які би дуже сильно стали в нагоді нашій армії. Наблизили перемогу.
Інша ідея — та, яку зараз пропонує Кабмін: до бюджету (до спеціального фонду) має надходити увесь ПДФО з доходу військових. Це логічно, оскільки Закон України про оборону ст. 9, абзац 2 чітко вказує на те, що Збройні сили — фінансуються з державного бюджету.
Виникає питання: чому внесенням змін до Податкового кодексу не перейнявся комітет Верховної Ради з питань податкової політики?
Адже про цю проблему у комітеті прекрасно знали. Голова комітету Данило Гетманцев особисто коментував журналістам, що додаткові надходження від ПДФО призвели до профіциту місцевих бюджетів у 61,5 млрд грн за перші п'ять місяців поточного року. І стали основним ресурсом для здійснення громадами численних багатомільйонних закупівель.
Проте ніяких кроків по зміні податкової "нормативки", що могло б заразом зменшити і великий пласт корупції на регіональному рівні, парламентарі не зробили. Чекали поки відповідальність за марудну і невдячну з точки зору піару справу візьме на себе виконавча влада.
Народних обранців, якщо стати на точку зору їх особистих політичних інтересів, можна зрозуміти: рано чи пізно вибори відбудуться, і можливо за нинішньою змішаною системою. А щоб змінити законодавство, потрібно гостро дискутувати з місцевою владою. Адже місцеві керівники гроші просто так з рук не випустять.
У них для цього повно аргументів, багато з яких ми вже чули. Наприклад, що за законом функція місцевого самоврядування – забезпечення життєдіяльностіі своїх населених пунктів. Треба витрачатись на інфраструктуру. А те, що квіти для озеленення закупили і барабани у бомбосховища — ну так сталося, буває.
Також деякі місцеві органи влади полюбляють підкреслювати, що самі добровільно передають частину своїх коштів (зокрема, отриманих від ПДФО з військових) на фінансування ЗСУ у бюджет як спеціальну субвенцію. Але, за даними "Наших грошей" від початку повномасштабного вторгнення і до 1 липня 2023 року місцеві бюджети отримали тільки з виплат військовослужбовцям 131,78 млрд грн податку на доходи, а перерахували добровільних субвенцій силовим органам через держбюджет лише 16 млрд грн.
Тобто на видноті був величезний фінансовий ресурс, який в умовах війни вже давно можна було перерозподілити на оборону та армію. Але замість цього депутати вирішили назбирати додаткові надходження через спірні ідеї податку на процентні доходи банків (5%), підвищення фіскального навантаження на легальний гральний бізнес, заборону торгівлі сигаретами й алкоголем у duty free та навіть легалізації порно.
До речі, у списку авторів крайнього законопроєкту (щодо порно) першим стоїть прізвище заступника голови комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Ярослава Железняка.
Він веде власний популярний ТГ-канал, на якому регулярно перераховує досягнення комітету. Щоправда, більшість цифр — це прогнозні показники. Від додаткового оподаткування банків чекають 10 млрд грн на рік, від заборони продажу сигарет і алкоголю в duty free 5-7 млрд грн.
Фактичний результат є лише від грального бізнесу: 5,6 млрд грн податків, в 14 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Схоже, що у податковому комітеті вирішили пропіаритися за рахунок цієї сфери ще раз. І саме тому ініціюють, додатково до оподаткування ще один податок — тепер на ставку гравця.
Виходить, що, крім валового ігрового доходу у 18%, який сплачує компанія-організатор, а також податку на доходи фізосіб теж 18% і 1,5% військового збору з суми виграшу, які сплачує гравець, йому доведеться сплачувати ще й 18% із своєї ставки. Це означає, що у разі програшу, він отримає подвійні збитки.
На думку економіста Бориса Кушнірука пропозиція абсурдна і призведе лише до максимальної тінізації грального бізнесу:
— Раніше як? Людина грає, робить ставку, отримує, скажімо, 5 тис. грн доходу, і з цієї суми сплачує податки. Ні, сказали наші податківці, і їх підтримав Гетманцев, це не так, все ви неправильно розумієте. Якщо ви внесли, припустимо, 10 тис грн, а дохід у вас лише 5 тис. грн, заплатити ви маєте все одно з 10 тис. грн. Якщо ви не виграли нічого, втратили, все одно треба заплатити податок з внесеної суми. Де логіка?
Поки ще не оприлюднено розрахунки, скільки сподіваються залучити до бюджету від нової схеми оподаткування геймінгу. Один мільярд, два, три? За умови скорочення легального сегменту грального ринку сподіватися на "великі скарби" не має сенсу.
Загалом, якщо подивитись на надбання комітету разом з прогнозами, які ще не справдились, мова йде про приблизно 20 млрд грн додаткових надходжень. Які може будуть, а може й ні. Водночас додатковий обсяг ПДФО, який міг бути направлений до держбюджету у разі ініціювання змін до законодавства про спрямування до держбюджету хоча 50% ПДФО, склав би пару сотень мільярдів грн. Як то кажуть, відчуйте різницю.