НБУ сплатить 129 мільйонів акціонеру збанкрутілого "Радикал Банку"

Господарський суд м. Києва зобов'язав НБУ сплатити 129 мільйонів акціонеру збанкрутілого "Радикал Банку".

Господарський суд м. Києва задовольнив позов ТОВ "Промислова інноваційна компанія" до НБУ та вирішив стягнути з регулятора на користь позивача 128,9 млн грн "майнової шкоди".

Про це повідомляється на сайті Господарського суду.

"Стягнути з Національного банку України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інноваційна компанія" 128 942 532 (сто двадцять вісім мільйонів дев`ятсот сорок дві тисячі п`ятсот тридцять дві) гривні 00 копійок майнової шкоди та 616 700 (шістсот шістнадцять тисяч сімсот) гривень 00 копійок судового збору", - йдеться в рішенні суду.

Зазначається, що шкода завдана позивачу шляхом незаконного позбавлення його корпоративних прав через прийняття Нацбанком “неправомірного рішення” в 2015 році про віднесення Радикал Банку до категорії неплатоспроможних.

Згідно з судовими матеріалами, ТОВ "Промислова інноваційна компанія" констатувало, що постанова НБУ №452/БТ від 09.07.2015 про віднесення Радикал Банку до категорії неплатоспроможних була визнана протиправною та скасована судовими рішеннями (в т.ч. рішенням Вищого адмінсуду, яке Верховний Суд відмовився переглядати) в межах розгляду іншої справи - №826/24203/15 (за відповідним позовом ТОВ "Промислова інноваційна компанія" до Нацбанку).

Госпсуд м. Києва в своєму рішенні від 04.03.2019 зауважив, що розмір шкоди, завданої позивачу, відповідає вартості його корпоративних прав. Як зазначається, згідно з наданим позивачем звітом (підготовленим на його ж замовлення), ринкова вартість акцій Радикал Банку була встановлена на рівні 181,6 млн грн, і відповідно вартість частки статутного капіталу банку, власником якої було ТОВ "Промислова інноваційна компанія" (71%), - 128,9 млн грн.

"Промислова інноваційна компанія" була заснована у 2011 р. Основним власником фірми був Андрій Швагер. Згодом власність була переписана на голову правління "Радикалу" Анрі Веремійченко та Максима Шпака, сина голови наглядової ради "Радикалу" Олександра Шпака. У листопаді 2015 року Національний банк прийняв рішення ліквідувати ПАТ "Радикал Банк". Окрім цього, Радикал Банк неофіційно пов’язували з представниками "Сім’ї Януковича".

Як повідомляв Укрінформ, Національний банк України 9 листопада 2015 року прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Радикал Банк". Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продовжив термін ліквідації ПАТ "Радикал Банк" по 9 листопада 2020 року включно.

27 серпня 2019 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду частково задовольнив касаційну скаргу Національного банку, скасував рішення Господарського суду міста Києва від 4 березня 2019 року та Північного апеляційного господарського суду від 29 травня 2019 року, направивши справу на новий розгляд до Господарського суду м. Києва. Верховний Суд вказав, що судами попередніх інстанцій не встановлено прямого причинно-наслідкового зв`язку між постановою Правління Національного банку України № 452/БТ від 9 липня 2015 року "Про віднесення ПАТ "Радикал Банк" до неплатоспроможних" та обмеженням прав позивача на управлінням банком. Крім того, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою той факт, що права позивача щодо управління Радикал Банку були обмежені лише після запровадження тимчасової адміністрації та початку процедури ліквідації банку, які відбувалися на підставі інших рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Правління Національного банку України, які є чинними та не оспорювалися позивачем.

Водночас Правління Національного банку 27 червня 2019 року прийняло рішення про формування забезпечення під імовірні майбутні зобов’язання Національного банку за цією судовою справою у розмірі 128,9 млн грн відповідно до вимог законодавства України та міжнародних стандартів фінансової звітності.