15 лютого Стрітення Господнє: головні традиції та прикмети цього свята

Щороку християни 15 лютого відзначають свято Стрітення Господнього, яке відноситься до дванадцяти найважливіших свят у церковному календарі. У 2020 році Стрітення Господнє припадає на суботу.

Історія свята

Зі старослов’янської мови назва Стрітення означає "радість" та "зустріч". Саме цього дня новонароджений Ісус зустрівся з праведником Симеоном, коли Діва Марія з Йосипом прийшли на 40-ий день після його народження в Єрусалимський храм.

По Старому Завіту – жінці, яка народила хлопчика, впродовж 40 днів було заборонено входити в храм. А коли цих 40 днів мине, то варто принести Господу вдячну й очисну жертву. В знак подяки – однорічне ягнятко, а на відпущення гріхів – голуба. Якщо сім'я була бідною, замість ягняти жертвували двох голубів.

Старець Симеон, який мав жити, поки не зустріне Месію, одразу ж заявив, що малюк – син Божий. Пророчиця Анна підтвердила, що бачить перед собою майбутнього спасителя людського роду. За легендою, Симеон прожив 360 років. Він був одним з 72 книжників, які в III столітті до н.е. за велінням єгипетського царя Птолемея II переклали Біблію з єврейської на грецьку.

Традиції Стрітення Господнього

У свято Стрітення Господнього в храмах проводяться богослужіння. Християни цього дня освячують церковні свічки. Вважається, що такі свічки захищають оселю від блискавки та грому.

Якщо на вулиці страшна негода, то господарі оселі мають запалити свічку і прочитати молитву. Запалювати стрітенську свічку можна також в інших випадках:

якщо у світі відбуваються природні катаклізми;

якщо недалеко від будинку почалася пожежа;

якщо під час пологів у породіллі з'являються труднощі;

якщо людина помирає, то запалюють свічку, щоб спокійніше покинути цей світ.

Також на Стрітення святять воду, яка має цілющі властивості. Стрітенською водою натирають хворе місце і вірять, що цілюща вода допоможе. Цю воду також п’ють, якщо усередині щось болить. За повір'ям, стрітенська вода допомагає від "пристріту", нею кроплять й напувають худобу, щоб не хворіла, а також окроплюють її під час першого вигону на пасовисько.