Майдан став аналогом Запорізької січі, туди приїхали з усіх куточків України, - розповідь очевидця
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 3256
Якою була Революція Гідності і чому Україна все ще далека від Європи - розповів "Телеграфу" експерт з питань політики і учасник Майдану Віктор Бобиренко
Сьогодні, 20 лютого, відзначається День Героїв Небесної Сотні. Раніше на цьому тижні, 17 лютого, Верховна Рада прийняла постанову, яка визначає Революцію Гідності одним з ключових моментів становлення української держави.
Експерт ГО «Бюро аналізу політики» Віктор Бобиренко, який сам був учасником подій Євромайдану, розповів «Телеграфу», як ті події змінили Україну - і чому ми ментально все ще далекі від Європи.
«Головний висновок, який потрібно зробити - на Майдан приїхали люди з різних куточків України. Саме там, а після, згуртувавшись перед обличчям (точніше - мордою) російської агресії, ми об'єдналися як нація. Те, що після Майдану ми стали політичною нацією - головне досягнення тих подій, з моєї точки зору. Та зима змінила Україну. Наша країна вже не буде такою, як раніше. Будемо вести історичний звіт на «до» і «після» Євромайдану», - впевнений Віктор Бобиренко.
Він також підкреслює, що Майдан дав прекрасний урок самоорганізації.
«Там все було відмінно налагоджено, було якесь самоврядування, логістика. Підтримувалися порядок, дисципліна. Такий собі сучасний варіант Запорізької Січі, - зазначає Віктор Бобиренко. - Поза був бардак, всередині - набагато краще. Знаю, про що говорю, тому що провів там чимало часу. Був рядовим бійцем 14-й сотні самооборони, яка підпорядковувалася Парубію. Стояв на барикаді, побував в лапах «Беркута», витягав поранених. Ми показали себе як нація, яка змогла самоорганізуватися. Шкода, що на рівні Майдану це вийшло, а на рівні держави - поки ні».
Коментуючи відсутність згуртованості в українському суспільстві, аналітик пояснив це тим, що у нас все ще є відсотків 20-22% людей, яких називають «ватою».
«Частина їх взагалі відмовляє Україні в праві бути незалежною, хоче стати частиною російської імперії. А друга частина не проти незалежності, але в фарватері Росії. Тайговий союз, проти НАТО і так далі. Хоча яка це незалежність? В основному це старше покоління, - зазначає Віктор Бобиренко. - Раніше проросійська група була куди більшою. Але одні йдуть в інший світ, інші опинилися під каблуком «русского мира» - Крим, частина Донбасу. А частина людей змінила погляди після російської агресії. Але, підкреслюю, з кожним роком проросійських настроїв в Україні стає все менше».
За словами аналітика, національна ідея у нас є. Але немає поки достатньої зрілості для її гідної реалізації.
«Національну ідею України я б сформулював як «Додому, в Європу». За що, в принципі, стояв Майдан, коли Янукович розвернувся в бік Росії. У переважної більшості наших громадян є бажання стати частиною Європи. Ось тільки європейські цінності нам в собі ще виховувати і виховувати», - підкреслює Віктор Бобиренко.
«Чим ми ментально відрізняємося від європейців?, - продовжує він. - Ставленням до правосуддя. У них закон - основа, вища система цінностей. У нас - закон, що дишло, інструмент для досягнення своїх цілей. Тому всі президенти, включаючи Зеленського, хочуть підпорядкувати суди, зробити їх «хребетними». Щоб переломити ситуацію, потрібні реальні реформи - судова, СБУ, прокуратури, поліції. А поки цього немає, у нас так і будуть всякого роду вовки в ОАСК, тупицькі в КСУ і виконавча влада, яка намагається всі суди зробити кишеньковими».
Нагадаємо, що восени 2013 рік громадяни України вийшли на Майдан Незалежності в Києві, щоб відстояти свою позицію щодо курсу на євроінтеграцію. Мирні зібрання студентів та акції протесту через жорстокість силовиків переросли в масові мітинги з використанням палаючих шин і "коктейлів Молотова".
Найжорсткіші зіткнення припали на 18-20 лютого 2014 року. Тоді в центрі Києва силовиками було вбито сотню учасників Євромайдану, яких назвали Героями Небесної Сотні. На тлі трагічних подій тодішній президент Віктор Янукович втік з країни в Ростов-на-Дону.
На цьому тижні Янукович вирішив нагадати про себе, розкритикувавши Верховну Раду, яка 17 лютого визнала Революцію Гідності одним з ключових моментів становлення української держави.