За брехню у деклараціях - у тюрму: чи вдасться Зеленському протягнути новий закон через Раду

3 червня в сесійній залі парламенту розглядатимуть закон про повернення жорсткого покарання для приховання майна в деклараціях

Верховна Рада вже у четвер, 3 червня, може повернути кримінальну відповідальність за недостовірні відомості у деклараціях політиків та чиновників, яку Конституційний суд скасував наприкінці 2020 року, тим самим, фактично спровокувавши подальшу конституційну кризу. Наразі президентський законопроєкт готують до другого читання, проте до нього залишаються зауваження, які, як і небажання багатьох депутатів карати самих себе, можуть завадити прийняттю цієї ініціативи. Детальніше про ситуацію у матеріалі «Телеграф».

У жовтні 2020 року на закритому засіданні Конституційного суду, судді визнали не відповідними Конституції декілька положень, зокрема, і статтю КПК 366-1 (недостовірне декларування), тим самим задовольнивши позов частини народних депутатів, здебільшого з фракції «Опозиційна платформа - За життя» та скасувавши кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, залишивши при цьому дисциплінарну та адміністративну.

Після такого вчинку КС перед Україною постала загроза втратити підтримку МВФ, Всесвітнього банку, та навіть казали про загрозу втрати безвізового режиму з ЄС. Кризу вдалось вгамувати, коли у грудні Верховна рада проголосувала за законопроєкт № 4460-д, який був компромісним між президентським законопроєктом та проєктом закону, напрацьованим робочою групою у парламенті. Після довгих суперечок, депутати повернули штрафи та обмеження волі за недостовірне декларування, але не позбавлення волі. Тоді нардепи пообіцяли повернутись до цього питання згодом.

За час, що пройшов з моменту рішення КС, як кажуть в Національному агентстві з запобігання корупції, вони втратили 10 тисяч справ, що стосуються неподачі декларації, та 3400 справ, які стосуються фактів приховування майна публічними особами. Для прикладу, фігурантами таких справ могли бути екс-нардепи Ігор Кононенко, Андрій Лозовий, екс-голова КС Олександр Тупицький, мер Одеси Генадій Труханов. Тобто, завдяки рішенню КСУ, ці люди вже змогли уникнути відповідальності. Новий закон, проголосований у грудні, наприклад не вважає тяжким злочином приховування майна до 4 млн гривень - це ціна однієї елітної автівки.

Після тиску західних партнерів, президент Зеленський у січні 2021 року подав новий законопроєкт №4651, який повертає не просто обмеження волі, а й позбавлення волі строком до двох років. Ним пропонується встановити кримінальну відповідальність за умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо вони відрізняються від достовірних на суму від 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або ще більше. У квітні законопроєкт проголосували у першому читанні, тепер, як обіцяють у «Слузі народу», його поставлять на голосування вже у цей четвер, 3 травня.

«Нічого нового не робиться, просто відновлюється справедливість після ганебного рішення КСУ. Практика показує, що українські чиновники, можновладці, всі ті, хто має декларуватись – не бояться жодної відповідальності, окрім кримінальної, а саме, позбавлення волі, а не її обмеження, і саме ця норма і була скасована. Сотні людей через це уникли відповідальності, справи просто розсипались у судах, або ще до суду. Президент ще восени пропонував відновити кримінальну відповідальність, але парламент не йшов на такий крок. Нардепи аргументували це тим, що це дуже сильне покарання з точки зору міжнародного права, за таке порушення. Але для України інші заходи просто не працюють», - коментує виданню заступник голови комітету з антикорупційної політики, нардеп від «Слуги народу» Олена Мошенець.

За її словами, переважна кількість "слуг" підтримує законопроєкт до другого читання. "Більшість підтримує повернення кримінальної відповідальності, як і фракції "Голос" та "Європейської солідарності",- зазначила Мошенець.

У «Голосі» наголосили, що будуть підтримувати документ, але спрогнозували йому проблеми при голосуванні у залі. «У грудні ми домовились, що голосуємо консенсус, щоб потім доробити законопроєкт. Бо деякі з фракцій, зокрема ОПЗЖ, "За майбутнє", не погоджувались повертати позбавлення волі. Тому президент вже згодом подав новий законопроєкт, де повертається ув’язнення як за брехню в деклараціях в особливо крупних розмірах, так і за неподання. Наша фракція голосує "За", але труднощі у сесійній залі у нього будуть», - коментує нардеп Андрій Осадчук.

Не під запис декілька депутатів у «Слузі народу» сказали, що десь до 30 депутатів у фракції не підтримує цей законопроєкт. «Їм вочевидь є що втрачати, але у відкриту проти президентського законопроєкту йти ніхто не буде. Бо це і репутація і потім почнуться питання з ОП до заступників керівника фракції, чому не підтримав той чи інший депутат. Ніхто сварити не буде, але питання почнуться, а це нікому не треба, тому хто не хоче голосувати, просто вийде з зали, але утримуватись не буде. Коли президент приходив до нас на фракції щодо ситуації з КСУ, і достатньо жорстко розмовляв, ніхто тоді з ним не сперечався, не будуть і зараз», - каже співрозмовник.

Окрім політичних застережень і небажанні декларувати свої статки, депутати офрекордз кажуть і про деякі технічні проблеми, які вже ніхто не збирається виправляти.

«Наприклад, за різні проступки може загрожувати одна міра покарання – тюрма. Тобто якщо просто не встиг подати декларацію чи є якась канцелярська технічна помилка, то буде вже вирішувати сам суд, кому давати ув’язнення, а кому штраф. От тому деякі депутати також сумніваються, бо всі добре знають наші суди. Але змінювати це вже зараз ніхто не буде, ні до четверга, ні взагалі, бо це ж репутація. Тепер всі корупціонери мають боятись», - зазначив позафракційний депутат не під запис.

Є застереження і у Венеційської комісії, зокрема, там занепокоєні тим, що пропоноване посилення санкцій буде застосовано тільки до наступного циклу декларування тобто з 1 квітня 2022 року, і там запропонували свій варіант розвитку.

"Принцип неретроактивності (заборони зворотної дії закону в часі) не перешкоджає законодавцю вимагати від публічних службовців подання додаткової майнової декларації відповідно до нових правил пізніше цього ж року (або підтвердження дійсності вже поданої декларації). Нові положення Кримінального кодексу можуть бути застосовані до цих "додаткових" декларацій" Проте чи дослухаються до цієї пропозиції депутати, спрогнозувати складно, враховуючи і те, що адептів затягування або блокування розгляду цього документу у сесійній залі вистачає. Але бажання отримувати транші МВФ, та не наражатись на критику західних партнерів може зробити свою справу. Тим більше, що у НАЗК дуже очікують прийняття у другому читанні, щоб відкрити справи проти багатьох українських корупціонерів.