Влада в програші: активіст переміг Молчанову та Київраду у питанні великої забудови в Києві. Але чи надовго?

Активіст зміг переграти у суді забудовника та київську владу. Чи вдасться відстояти від захоплення землі на околиці Києва?

Досить цікаво розгортаються події навколо однієї зі скандальних забудов у Оболонському районі м.Києва — тієї, що планували вести на землях агрокомбінату "Пуща-Водиця" в межах вулиць Юрія Кондратюка та Михайла Майорова (Петра Калнишевського). 1 серпня Верховний Суд прийняв рішення, яке може звести нанівець (або у всякому разі відтермінувати) плани забудовника. За ним, до речі, стоїть відома широкому загалу "Столиця груп", яку пов’язують з Владиславою Молчановою. Верховний Суд фактично визнав детальний план територій (ДПТ), де планується забудова, таким, що не відповідає Генеральному плану Києва, положення якого є обов’язковим для таких документів.

"Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

<…> Під час нового розгляду судам необхідно надати оцінку правомірності включенню земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:135:0044 до спірного детального плану території з функціональним призначенням території як землі громадсько-житлової забудови та відповідності оскаржуваного ДПТ Генеральному плану м. Києва. Також встановити чи проведені громадські слухання відповідають статті 21 Закону №3038-VI та Порядку № 555", — йдеться, зокрема, в тексті ухвали суду.

Особливий інтерес це рішення викликає з огляду на те, що позов про протиправність "ДПТ в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова (Петра Калнишевського), північної та західної межі лісу в Оболонському районі м.Києва", затверджених у 2021 році Київрадою, було подано ще у вересні 2021 року активістом Олександром Кучерявим. У результаті він дійшов до Верховного Суду і довів, що порушуються його законні права. Тобто фізичній особі вдалося зробити те, на що не вистачило снаги у низки правоохоронних органів та державних установ.

Як розгорталися події

Ще починаючи з далекого 2008-го року між Державним підприємством "НДВА "Пуща-Водиця" та низкою компаній, афільованих із відомим забудовником "Столиця Груп", було укладено низку так званих "інвестиційних договорів".

У результаті кілька сот гектарів землі на півночі Києва було передано під забудову компаніям Влади Молчанової (вважалася "спонсоркою" партії "Батьківщина"), її сім’ї та оточення. Частина ділянок пізніше була забудована (це "Варшавські" мікрорайони на Виноградарі).

Починаючи з 2013 року різні правоохоронні органи (Нацпол, прокуратура і навіть ДБР) ініціювали декілька кримінальних проваджень щодо цієї ситуації – за фактами незаконного відчуження землі та неправомірності згаданих інвестиційних договорів (кримінальні провадження №№ 12013110000001049, 42016100000000922, №12019000000001057 та №42020101070000078). Але жодне з них не дійшло логічного кінця – завданих збитків знайдено не було.

Після цього "прокинулися" Агрокомбінат "Пуща-Водиця" та Фонд держмайна, в управлінні якого й перебуває підприємство. Шляхом судових позовів спробували визнати попередні інвестиційні договори недійсними. Зокрема це стосувалося й ділянок на перетині вулиць Кондратюка та Калнишевського (ділянки з кадастровими номерами 8000000000:78:137:0010 (площею 29,7449 га) та 8000000000:78:137:0005 (площею 2,0087 га), де хоче будуватися ТОВ "Датоліт", афільоване з "Столиця Груп").

Конкретно договір з "Датоліт" було підписано ще у 2011 році. Як писали активісти, що його опублікували, за початковим договором Агрокомбінат "Пуща-Водиця" мав отримати "аж" 4% житлової площі, і самостійно повинен платити земельний податок. До речі, сама компанія "Датоліт" перебувала у власності депутатки фракції "Батьківщина" у Київраді Богдани Тимощук, згідно з її декларацією, поданою у березні 2021 року.

Останній судовий розгляд щодо такого позову відбувся у Господарському суді м.Києва зовсім недавно – 04.07.2024, і там держава начисто програла "Датоліту". А розгляд поданої апеляції 5 серпня 2024 року було перенесено у зв’язку із самовідводом суддів.

Скандальні ДПТ – як "дотискали" Київраду

Для того, щоб будуватися на будь-якій ділянці, забудовнику, окрім іншого, необхідно мати на руках дозвільні документи від органу місцевої влади, серед яких – детальний план територій (ДПТ). Це, фактично, першопочатковий і визначальний документ для початку проектування забудови певної території. Схвалення ДПТ конкретно по ділянці Кондратюка-Калнишевського стало для забудовників справжньою проблемою, адже проти виявилися і активісти-екологи, і місцеві жителі і частина співробітників комбінату. Відтак і Київрада спершу виступала проти.

Початок розробки ДПТ по цій території погодили ще в 2015. На документі від КМДА стоять підписи тодішнього заступника голови КМДА Павла Рябікіна (звинувачувався прокуратурою у передачу собі земельної ділянки) та директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Андрія Вавриша (пізніше став "улюбленим забудовником" Банкової).

Потім певний час документ розроблявся, і за кілька років його проект був готовий. Він, зокрема, передбачав будівництво 19 багатоповерхівок на землях Агрохолдингу "Пуща-Водиця". Та, як відомо, перед винесенням на сесію, ДПТ мав пройти обговорення з місцевими жителями.

Обговорювати вже готовий проект ДПТ активно почали у січні 2020 року. На дату одного з етапів слухань, 14 січня 2020 року, виявилося, що ділянка, де хоче будуватися "Датоліт", складається із лісових кварталів та земель сільськогосподарського призначення. Та до того ще й частково потрапляє у охоронну зону. Окрім цього у результаті забудови мали бути зруйновані два сквери та гаражний кооператив.

Також ДПТ не був передбачений належний розвиток соціальної інфраструктури і не прорахований тиск на вже існуючу житлову екосистему, який спричинить поява багатьох нових багатоповерхівок. Відтак громадськість не погодила жоден із варіантів ДПТ. Така позиція закріплена додатками до протоколу слухань і цей факт потім було використано активістом Кучерявим у його позові.

Пізніше, 27 січня 2020 року, відбулися ще одні слухання у формі презентації ДПТ від розробників. Як свідчить матеріал журналістів "Чесно", які були присутніми на події, у результаті обговорення – "насамкінець люди підписали звернення до Гуріна (нардеп від СН Дмитро Гурін, який модерував захід, — ред.) із категоричним запереченням проти забудови території та затвердження ДПТ".

Аби перечекати суспільний резонанс забудовники взяли майже півторарічну паузу і ризикнули винести скандальні ДПТ на голосування в Київраду лише у квітні 2021 року. 22 квітня 2021 року Київрада рішення провалила – не вистачило 4-х голосів депутатів. При цьому більшість голосів "за" дали "Удар", "Європейська солідарність" та, звичайно ж, "Батьківщина". З повторним голосуванням також не склалося – 13 травня питання було знято з розгляду.

Цікавий факт: як писала ЕП, після голосування у травні 2021 року до мера Віталія Кличко звернувся Фонд державного майна України з проханням відкласти затвердження ДПТ з огляду на судові справи, пов’язані із ділянкою по Кондратюка-Калнишевського.

Та ні Кличка, ні депутатів це не зупинило і вже 21 червня 2021 року рішенням у 66 голосів Київрада погодила ДПТ скандальної забудови. Голоси "за" розподілились наступним чином – "УДАР" – 23, "ЄС" – 20, "Батьківщина" – 12 та ОПЗЖ – 11. Проти голосували троє депутатів "ЄС", "Слуги народу", "Єдність" та "Голос".

Головними лобістами рішення були, очікувано, члени "Батьківщини". Це, зокрема, Денис Москаль (співголова фракції, і що більш важливо — голова екологічної комісії Київради, колишній помічник Андрія Портнова) та Віталій Нестор (перший заступник голови регламентної комісії та член антикорупційної комісії Київради, за даними змі – одружений із сестрою цивільного чоловіка Молчанової). Ну а депутатка Богдана Тимощук мала прямий конфлікт інтересів, адже, нагадаємо, згідно з її декларацією, була власницею ТОВ "Датоліт".

Офіційно: що не так з ДПТ на ділянку по Кондратюка-Калнишевського

Як вже згадувалося, громадськість вважає затвердження згаданих ДПТ протиправним через низку вагомих причин. Але тут варто зупинитися саме на обґрунтуванні, яке зазначив у своїй ухвалі Верховний Суд, розглядаючи позов активіста Олександра Кучерявого.

Отже, у позові активіста основним аргументом була невідповідність ДПТ Генеральному плану Києва у частині призначення земель, на яких мало вестися будівництво.

Річ у тім, що, згідно із законодавством, Генеральний план є визначальним документом, якому мають відповідати всі інші містобудівні документи. Включаючи, зокрема, і детальні плани територій. Наразі в столиці діючими є положення "Генерального плану міста Києва до 2020 року". Новий Генплан ось уже тривалий час перебуває у стадії проекту, і коли його буде прийнято достеменно невідомо.

Згідно з діючим Генпланом, ділянки в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова (Петра Калнишевського) є землями сільськогосподарського призначення, тобто не можуть використовуватися під житлову забудову.

Щоб обійти це рішення Департамент архітектури КМДА та лобісти скандальних ДПТ в Київраді використали хитрий аргумент – вирішили обґрунтувати його проміжними рішеннями Київради, які, начебто, можуть слугувати "тимчасовою заміною" Генплану. Мова про "Стратегію розвитку міста Києва до 2025 року" (затверджено Київрадою ще 15.12.2011) та "Програму створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві" (затверджено 13.11.2013). Саме на підставі цих документів, нібито, стало можливим змінити призначення спірних земель. Потім суди першої і касаційної інстанцій також спиралися на ці аргументи.

Та Верховний Суд, фактично, ці аргументи відхилив і визнав, що "функціональне призначення території повинно встановлюватись планом зонування або детальним планом території, проте не повинно суперечити генеральному плану населеного пункту".

У рішенні також зазначено, що суди попередніх інстанцій послались на рішення Київської міської ради від 15.12.2011 № 824/7060, яким затверджено "Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року", та на рішення Київської міської ради від 13.11.2013 № 518/10006 "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві", однак колегія суддів Верховного Суду посилання на згадані Стратегію та Програму відхиляє, оскільки "ці документи є проміжними, спрямованими на розробку генерального плану, але не є містобудівними документами, які рівнозначні чинному Генеральному плану".

І хоча рішення Верховного Суду не ставить остаточну крапку у питанні правомірності ДПТ, а передає справу на розгляд у суд першої інстанції, воно фактично зобов’язує цей суд під час нового розгляду справи врахувати відповідності ДПТ Генеральному плану Києва. І таке рішення Верховного Суду є обов’язковим для судів нижчих інстанцій.

Також Верховний Суд зобов’язує суд першої інстанції встановити, чи відповідали закону проведені громадські слухання щодо ДПТ по Кондратюка-Калнишевського. А як ми вже знаємо, громадськість була дуже і дуже не в захваті від проекту подібної забудови.

Наразі відомо, що ухвалою від 22.08.2024 Київський окружний адміністративний суд знову прийняв справу до провадження. Підготовче засідання призначене на 19 вересня 2024 року.

"Історичні" забудови від Молчанової

Історія з ДПТ в Оболонському районі – не єдиний пов’язаний з Молчановою скандальний проект забудови в Києві. Дуже цікавиться вона й історичним центром міста.

У червні минулого року її "Столиця Груп" заявила претензію на історичну столичну будівлю "Садиба міська" 19 сторіччя, що по вулиці Михайлівська, 18. Ця будівля має охоронний статус, а Мінкульт вважає її щойно виявленим об'єктом культурної спадщини. На сайті КМДА доступний готовий проект рішення, згідно з яким "Столиці Груп" передається зазначена будівля "для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель" з уточненням "код виду цільового призначення – 03.10 – для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю з метою отриманням прибутку".

Цікаво, що суб’єктами подання відповідного документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА

Втім, як пише сайт "КиївВлада", Київрада рішення про передання будівлі провалила. А то можливо ми б сьогодні мали ситуацію, аналогічну скандальному випадку із "Садибою Зеленських".

А от ділянці за адресою вул.Гончара, 55-б в Києві, в районі Літературного скверу — пощастило менше. 5 червня 2020 року земельна комісія Київради погодила будівництво там 14-поверховаого будинку, висотою 56 метрів (хоча згідно з Генпланом там дозволені лише будівлі 27 метрів). Як пише "Чесно", на трансляції із засідання земельної комісії в момент повернення питання до порядку денного з’являється чоловік, схожий на депутата Москаля. А забудовника — ТОВ "Ділайвест" — у ЗМІ пов’язують з "Столиця Груп" Молчанової.

Нову споруду хочуть побудувати упритул до Інституту геології, будівля якого є архітектурною пам’яткою місцевого значення.

Громадськість почала протести проти забудови, але зупинити її не вдалося. Видання "Хмарочос" днями опублікувало інформацію, згідно з якою прямо поруч з історичною будівлею, яка має статус пам’ятки архітектури, викопано чималий котлован.

Редакція звернулася з запитом до Stolitsa Group, аби отримати коментар про рішення Верховного Суду щодо скандальних ДПТ в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова (Петра Калнишевського), але на момент публікації відповідь від забудовника не надійшла.