Тимофій Милованов пояснив, чому нацбанк добре справляється

Тимофій Милованов, Президент Київської школи економіки

Дві ідеології - хаосу та розвитку - продовжують боротьбу. Зараз армії кожної з ідеологій під стінами Нацбанку. Від того, чи встоїть Нацбанк залежить багато. Можна навіть спробувати порахувати: неотримане фінансування від МВФ на 3,4 млрд дол США у 2020 році, 5,5 млрд дол США можливих втрат від повернення Приватбанку Коломойському, втрати від знецінення доходів через дефолт та інфляцію.

Так, у всіх бувають помилки, і Нацбанк їх припускався. Будучи міністром, я критикував Нацбанк за надто повільне зниження облікової ставки. Навіть у спокійні часи Уряд зацікавлений, щоб надати поштовх економіці, запустити гроші в реальний сектор, шукає усі можливі для цього ресурси. Тим більше зараз - коли прогнози по падінню економіки дуже невтішні. 

Але оскільки центральний банк це банк банків, то і фінансування НБУ дає не напряму підприємствам, а через банки. Допомогти банкам з ресурсами можна кількома шляхами: через інструмент облікової ставки (Нацбанк активно знижує облікову ставку і зараз ставка 8%, це найнижчий показник із 2013 року), або через спрощення умов, на яких банки отримують кредити від НБУ (наприклад, вимоги до застав по кредитам, довші строки кредитів). 

Нацбанк також може підтримати бізнес пільговими умовами банківського кредитування. В умовах карантинних обмежень це можуть бути кредитні канікули. Це також вже працює. Для урядової Програми кредитування 5-7-9% створені умови: знижено облікову ставку. Але потрібні ще дешевші гроші. Тому якщо інфляція не зростатиме, а облікова ставка буде знижуватися, то можна буде залучити більшу кількість підприємців до програми.

Але це про складні речі. Найпростіший показник, чому я говорю, що Нацбанк добре справляється - під банкоматами немає черг, атаку на курс гривні відбито, bank run не відбувся. 

У 2019 році Нацбанк п’ять разів знижував облікову ставку

В Україні є макростабільність. Велике досягнення, що Україні з 2015 року вдалося приборкати інфляцію (з 60% у 2015 до 2,3% зараз), наростити міжнародні резерви (з 5,6 млрд дол США у 2015 до 25, 7 млрд дол США зараз), врівноважити платіжний баланс країни. І для бізнесу, і для людей, важливо щоб ми не втратили ці надбання. Це будує довіру до інституцій та країни у цілому.

Що робити далі? Простих рецептів, на жаль, немає. Зараз багато хто апелює до концепції “helicopter money” і каже “давайте надрукуємо гроші та роздамо їх бізнесу та людям”. Чому Штатам можна, а нам ні? Бо Україна - не США. І якби ми могли друкувати долари США, то обов'язково надрукували би. Але в Україні незабезпечена емісія призведе не до зростання економіки, а навпаки - до її падіння. Отримаємо інфляцію і скорочення реальних доходів людей. 

І головне: політичний тиск на центральний банк підриває довіру до його рішень, що в результаті призводить до гіршого управління інфляцією та, як наслідок, до гіршої ситуації в економіці. Високий тиск на центробанк характерний для країн зі слабкою демократією, державним управлінням та нерозвинутою економікою. Чи ми справді хочемо самі руйнувати своє майбтнє та не давати країні зростати?