Transparency International застерігає від застосування критерію локалізації у закупівлях

Автор
Transparency International застерігає від застосування критерію локалізації у закупівлях

Transparency International Ukraine та громадські організації заявляють про ризик порушення головного принципу в роботі системи електронних оргів Prozorro — рівних правил гри. А відтак - про відкат закупівельної реформи. Відповідна заява розміщена на сторінці Transparency International Ukraine в Facebook.

"Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на чолі з Ігорем Петрашком хоче порушити головний принцип Prozorro — рівні правила гри. Воно пропонує запровадити неціновий критерій локалізації в закупівлях машинобудування. У такий спосіб виробники, які підтвердили свою “національність”, будуть отримувати переваги на тендерах", - ідеться в заяві.

Заяву підписали Трансперенсі Інтернешнл Україна та DOZORRO, Центр Протидії Корупції, Центр громадського моніторингу та досліджень, Наші гроші, Інститут законодавчих ідей, Молода Черкащина, Рада захисту конкуренції та споживачів, Проєкт “Ліга антитрасту”, Агентство ефективних рішень, Антикорупційний штаб, Трипільський Край, Громадська ініціатива “За чесний тендер” (Рівне), Нові Бровари, Платформа Громадський контроль, Філософія серця, Центр медіарозслідувань “Прозоро”, ЮК “Правое Дело”, Інститут аналітики та адвокації.

Громадські організації закликають уряд не підтримувати проєкт Мінекономіки, оскільки він суперечить чинному законодавству і міжнародним зобов'язанням України, а також містить корупційні ризики.

"Прийняття запропонованої постанови буде перевищенням повноважень Кабінету міністрів України. Адже терміни “локалізація виробництва”, “суб’єкт господарювання сфери машинобудування” і “техніка галузі машинобудування” відсутні в Законі України “Про публічні закупівлі”, а всі зміни сфери мають регулюватися даним законом", - ідеться в заяві.

Наголошується, що проєкт постанови не містить економічного обґрунтування.

Ціна на газ для населення у червні знизилася на 6%

"По-перше, позитивний вплив на галузь не підтверджено ніякими розрахунками. По-друге, варто було б оцінити і додаткове навантаження на бюджет, якщо державні замовники будуть змушені закуповувати дорожчу вітчизняну техніку", - зазначають підписанти заяви.

Також стверджується, що впровадження локалізації негативно позначиться на конкуренції та призведе до подорожчання закупівель.

"Якщо на тендері будуть пропонувати іноземний товар, дешевший за вітчизняний, переможцем стане продукт з національною локалізацією. Переплата буде сягати до 30 відсотків, а питання якості відходить на другий план", - вважають автори заяви.

У заяві також наголошується, що непрозорий механізм підтвердження ступеня локалізації може стати корупційним ризиком.

"Щоб збільшити шанс стати переможцем тендеру, виробник має надати у Мінекономіки визначений перелік документів. Саме міністерство буде розраховувати та підтверджувати ступінь локалізації. Однак інформація, яку подає заявник, не підлягає розголошенню", - зазначають автори заяви.

Також зазначається, що ця ініціатива порушує міжнародні зобов’язання, взяті Україною в межах Угоди про асоціацію з ЄС та Угоди про Державні закупівлі в межах СОТ. Відповідно до них, Україна не має віддавати перевагу будь-яким учасникам публічних закупівель, натомість має забезпечити “рівні правила гри” в закупівлях як для іноземних, так і вітчизняних компаній.

"Закликаємо Кабмін не допустити прийняття вказаної постанови та зосередитися на інших шляхах підтримки національних виробників", - наголошують підписанти.

Як повідомлялось, у 2017 році саме Мінекономрозвитку виступало проти схожого законопроєкту “Купуй українське — плати українцям”, який теж пропонував запровадити у публічні закупівлі неціновий критерій локалізації. Тоді проєкт прийняли у першому читанні, але не прийняли в цілому.

Проєкт постанови, якою запроваджується неціновий критерій локалізації в закупівлях машинобудування оприлюднено на сайті Мінекономіки.