Мігранти на кордоні з Польщею — помста Москви Лукашенку за невизнання Криму "російським" - Олександр Коваленко

Все-таки у Кремлі вирішили помститися Олександру Лукашенку за його чергове невизнання окупованого Криму "частиною" Росії і зробили це через інструмент, яким уже давно прив’язали Григоровича до себе. З допомогою нелегальних мігрантів.

Як відомо, цього року на кордоні з країнами Балтії та Польщею розгорілася справжня міграційна криза, яку цілком можна назвати тактикою міграційного тероризму, що здійснюється Мінськом та Москвою, з метою тиску на країни ЄС. І саме Мінськом і Москвою, але ніяк не лише Мінськом.

Річ у тому, що тактика такого формату тиску на ЄС була запропонована саме Москвою Мінську, як уже не раз випробувана її і навіть порівняно не так давно. Згадати хоча б події 2015 року, коли лавина біженців із Сирії буквально захлеснула Європу.

Цього разу російська сторона вирішила використати настрої скривдженого на весь світ Лукашенка для просування ідеї такого формату шантажу, а як постачальник основного ресурсу тиску, нелегальних мігрантів, використовуються напрямки через Росію. Саме Росія забезпечує доставку до Білорусі сирійців, іракців та інших, для подальшого та супроводу білоруськими силовиками до кордону з європейськими країнами.

Але то була прелюдія, а що ж сьогодні?

Сьогодні у відкритому доступі, у російському сегменті, з’являється величезна кількість відео, на яких відображено просування багатолюдних, струнких колон з нелегальних емігрантів, що рухаються трасами та лісовими стежками Білорусі до кордону з Польщею. При цьому дані відео супроводжуються поясненням, що це все виключно помста Лукашенка Європі, а Росія тут не причому і навіть більше того, Росію дуже спантеличує терористична загроза, що росте, від усієї ось цієї ось навали.

Тобто у всьому винен Лукашенко, а те, що цей проєкт кремлівських рук справа і підтримується саме Росією – нічого подібного!

Фактично, це можна розцінювати як камінь не просто в город, а в чоло Лукашенка, за те, що днями пішов від прямого "визнання" Криму російським, а обійшовся загальними фразами та словоблуддям.

З іншого боку, дії російської пропаганди в цьому випадку сигналізують як мінімум про дві явні речі. Перша – це класичне "у злодія шапка горить", коли причетність Москви до міграційного шантажу Європи Мінськом більш ніж очевидна. Друга – тема "визнання" Криму настільки болісна для Кремля, що після фінта Лукашенка вони не змогли втриматися і не помститися йому.