"Мінські домовленості" у нинішньому вигляді не принесуть миру на Донбас, але є і позитив - Віталій Бала

У четвер, 10 лютого, у Берліні відбулася зустріч радників глав "нормандського формату". Вони тривали дев’ять годин і завершилися без узгодження підсумкових документів.

Голова Офісу президента Андрій Єрмак, який представляв Україну на переговорах, заявив, що сторони поки ні до чого не домовилися. Якщо сказане ним – правда, то це, на мою думку, добре. Тому що виконання нами Мінських угод у тій редакції, в якій їх було підписано у лютому 2015 року, це був би удар по Україні. Отже, по-перше, добре, що на цю тему ні до чого не домовилися. А по-друге, добре, що домовилися далі домовлятися. Бо поки говорять дипломати, гармати мовчать.

Якщо так і не вдасться ні до чого реального домовитися, стане зрозумілою необхідність модернізації Мінських домовленостей. Пошуку іншого порядку денного, щоб на Донбасі настав реальний мир.

Вважаю, що на сьогоднішній день немає ні перемог, ні "зрад".

При цьому треба розуміти, що політичні радники ні до чого домовитись і не могли. Хіба що сформувати якусь рамкову угоду для майбутньої зустрічі лідерів "четвірки". А вона стане можлива лише за наявності компромісів. На які ми йти не повинні. Адже для України будь-який крок у ракурсі виконання політичної частини Мінських угод несе небезпеку. Це буде удар по наших національних інтересах.

Не можна погоджуватися на утворення біля України деяких суб’єктів з "особливими" повноваженнями, "особливим" статусом. З амністованими бойовиками, своїми суддями, незаконними збройними формуваннями, які легалізовані під виглядом "народної міліції". З безконтрольними виборами прямо зараз, в умовах, коли там людей майже вісім років вчать ненавидіти Україну, а в останній рік ще й роздали сотні тисяч російських паспортів. Що, громадяни іншої країни братимуть участь в українських виборах та ще й обиратимуться в українські органи держвлади? Чи матимуть право вето на зовнішньополітичний курс України? Це нонсенс!

Без якогось перехідного періоду, який має бути 5, а краще за 10 років, жодних виборів проводити там не можна. А відбудовувати ці території слід не за рахунок українського бюджету, а за допомогою міжнародного фонду. Успішною економікою можна буде спробувати подолати той ментальний розрив, який зараз існує між ОРДЛО та рештою України.

Реінтеграція – питання комплексне, складне. Це роки. І точно не той підхід, до якого нас підштовхує Росія. До федералізації України, порушення нашої Конституції, нашого суверенітету.

Тому я говорю про необхідність нового порядку денного. Почати слід із повного припинення вогню і, гадаю, із введення на певний термін миротворців ООН – в ОРДЛО, на російсько-український кордон, на лінію розмежування. Це може стати реальним рухом у бік демілітаризації та деокупації.

Переговори слід продовжувати, але пропонувати своє бачення ситуації.