Не буває поганих народів, бувають погані люди. Але від уродженця Саратова зі старту багато чого не чекаю - Ганна Ковальчук

Я прийняла вольове рішення повертатися до (нормального) життя і через це хочу зафіксувати проміжні висновки з останніх півтора місяця.

• Спалах праворуч я просила. Але мені не соромно. Люди й розумніші, і досвідченіші — ніхто не вірив у повномасштабне вторгнення, так що я зі своїми "ой аахахах путін нападе" звичайно ідіотка, але не самотня. Проте буде чесніше це вказати.
• Не варто порівнювати себе з іншими людьми та чужими стратегіями. Кожен сам визначає собі вчинки, які його гідні.
• Не буває поганих народів, бувають погані люди. Глобально я з цим погоджуюся. Але від уродженця Саратова зі старту багато чого не чекаю.
• Панорамні вікна це не лише гарно, та й небезпечно.
• Лісосмуги — смертельно небезпечно.
• Жіночий глянець може постити "10 порад як захиститись від хімічної атаки" і це виглядає як органічний контент.
• Міжнародні пафосні гуманітарні місії не завжди, але часто це просто говнарі на зарплатах.
• Метро — тепер назавжди набагато більше, ніж зручний та швидкий вид транспорту.
• Західняки можуть поводитися як жадібні мародери. А переселенці як нахабне гівно. Добрих людей більше з обох боків.
• І взагалі люди кращі, ніж про них заведено думати.
• Виходячи зі змісту русопропаганди, три шари фольги на шапочку це мало.
• Читати в Києві в березні 2022 року "Бійню номер п’ять" Воннегута, суцільно про бомбардування Дрездена — дуже погана ідея.
• Шон Пенн найкращий у світі актор і мені чесно пофіг що він там грав. Борис Джонсон, мі каса ес су каса ("мій дім, твій дім", — ред.).
• Мівіну їсти неможливо (на старті всі гребли, ну і я взяла). Але ні, це жахливо, та ще й Nestle.
• Держхолдинги, на які приватний бізнес завжди поглядав зверхньо, можуть бути і стійкими, і ефективними.
• Непрацюючий на вокзалі ескалатор — це все ж таки не головне, що потрібно знати про Укрзалізницю. Хр*н із ним, ви молодці.
• Абсолютної безпеки немає. Спочатку — ой ну Правий берег не чіпатимуть, потім — ой ну головне не в центрі, потім — ой та кому цей Виноградар потрібен, і потім — три прильоти в радіусі кілометра. У всіх випадках сенсу кричати — ніякого.
• Найчесніше, зеро-пафосне визначення нації звучить як "напередодні битися через нову систему шкільного харчування, а вранці об’єднатися і навалювати орді". Це невимовно круто і мабуть, що й безпрецедентно те, що Україна зробила і продовжує робити.
• Я всіма вами нескінченно, до сліз, пишаюся. Ну, а за себе… за себе мені не соромно.

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.