"Якщо Путін здохне, для нас нічого не зміниться". Це не так - Роман Шрайк

Часто читаю "якщо Путін здохне, для нас нічого не зміниться". Це не так. Точніше, не зовсім так.

Так, Росія за минулі століття показала, що вона сама є загрозою для існування України.

Але в цей момент Росія — фашистська держава з культом вождя та іншими неминучими ознаками. І в цьому є вразливість.

В ідею "Путін немає альтернативи" йшли інформаційні інвестиції протягом 22 років. Путін випалив конкурентне політичне поле, а його соратники виглядають лише прислугою, що добре показало засідання Ради безпеки, що передувало вторгненню в Україну.

У результаті питання "якщо не Путін, то хто?" кидає росіян у ступор.

Як пише Тімоті Снайдер:

"Фашизм — це культ волі, що виходить з фікції. Йдеться про містичну віру у людину, яка зцілює світ насильством, і вона підтримуватиметься пропагандою до самого кінця. Його можна припинити лише демонстрацією слабкості лідера. Фашистський лідер має бути переможений, тільки тоді міфи руйнуються".

Вибрати нового вождя можна, а ось створити новий культ особи після десятиліть старого набагато складніше. Навіть зомбі-ТВ швидко не впорається. При цьому не факт, що нитки управління каналами опиняться в одних руках.

Тому, якщо з Путіним чи його персоналістичним режимом щось трапиться, у РФ настане момент слабкості, який нам і потрібен. В ідеалі він призведе до великого бардака всередині країни, який не дозволить продовжувати чи розпочинати зовнішні війни.

Так, потім, через роки чи десятиліття, якщо Росія збережеться, вона знову згадає про територіальні претензії до сусідів. Але у нас будуть ці роки та десятиліття, щоб підготуватися.