Після рішення УПЦ Кремль спостерігатиме як розмивається його система впливу через релігію - Ігар Тишкевіч

Читать на русском
Автор
2881
Учасники Собору УПЦ 27 травня Новина оновлена 28 травня 2022, 04:05
Учасники Собору УПЦ 27 травня

Експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігар Тишкевич про рішення УПЦ змінити Статут у бік незалежності церкви:

УПЦ МП уже не зовсім МП

Отже, пройшов Собор УПЦ МП і є дуже цікаві рішення. Фактично можна говорити про вихід українських парафій із Московського Патріархату. Про це йдеться в постанові Собору.

Так, формально РПЦ не послали за російським кораблем. Хоча… далі даю цитати:

3. Виражаємо незгоду з позицією Патріарха Московського і всієї Русі Кирила щодо війни в Україні.

4. Собор ухвалив відповідні доповнення та зміни до Уставу про управління Української Православної Церкви, що свідчать про повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви.

6. Собор мав міркування щодо відновлення мироваріння в Українській Православній Церкві.

І ось розшифровка пунктів 4 і 6 дана у коментарях предстоятелів Церкви. Зокрема це

- самостійно варити миро (прерогатива автокефальних церков)

- свій суд (так само ознака самостійності)

- висвячення єпископів та створення парафій за кордоном (тобто визначення території діяльності)

Тобто маємо три із трьох ознак — своя ієрархія, своє миро, свій церковний суд. Причому, у питаннях мироваріння особливо цікаво — саме цей пункт вважається РПЦ ключовим щодо автокефалії церкви (з погляду Вселенського патріархату варити миро може лише Вселенська церква, але це не дотримується за фактом).

Та й самостійність єпископів на час воєнного стану як вишенька на тортик.

Ще раз формально слова "автокефалія" не прозвучало, є слово "повна самостійність і незалежність Української Православної Церкви". А як не назви, а РПЦ схоже втрачає свої українські парафії. Адже навіть після війни навряд чи київські ієрархи вирішать віддати свої права, які взяли сьогодні.

Чи буде об’єднання із ПЦУ?

На цьому етапі ні. УПЦ (вже не МП) наполягає на більшому ступені самостійності та більш вагомому статусі. Теоретично церкви можуть об’єднатися, але тут вже буде питання мирське (світське) — хто яку посаду займе.

Але в будь-якому разі у Путіна та Кирила трапиться нервовий тик.

Чому? Про це писав ще у 2015-17. РПЦ вважає себе найбільшою православною церквою світу. І говорить про наявність більш ніж 37 тисяч культових будівель (кумедно, не парафій, а саме будівель). Але біда, 14 тисяч з 37 "російських" — українські парафіі. Якщо рахувати за "будинками", тобто враховувати каплички, то й усі 20 тисяч буде.

А ось далі починається найкумедніше. 37-20 = 17. Це з урахуванням Молдови, Білорусі, країн Балтії, Середньої Азії та РПЦЗ (закордонної, яка лише формально вважає себе частиною РПЦ (але не теперішньої)). І найменший дрейф хоч однієї з цих церков (можливо в Молдові та нове віддалення РПЦЗ) створює кумедну ситуацію:

Найбільшою православною церквою світу стає... румунська з 16 тисяч приходів.

А тепер подумайте, що буде з тезами "захисники православ’я", "третій рим". Що, зрештою, буде з балансом сил у православному світі.

Одним словом, якщо УПЦ все ж таки не МП остаточно, то Кремль найближчими роками спостерігатиме, як розмивається його система впливу через релігію. Мікс розвідки і МЗС який за непорозумінням називається РПЦ буде втрачати вплив з кожним днем.

Смішні процеси пішли.

ЗИ: чи може Українська церква стати найбільшою у православному світі? Теоретично так. Але для цього потрібно

а) подолання амбіцій ієрархів (без втручання держави) та об’єднання церков

б) оновлення базису відносин із Вселенською церквою (надання більших прав).

г) Час.

Але це вже зовсім інша історія.

Info Icon

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.