Британці кажуть, що до весни успіхів України у війні чекати не варто. Чому це може бути помилкою - Орест Сохар

Шеф-редактор видання OBOZREVATEL Орест Сохар про те, яким може і має бути український наступ

Британська розвідка вважає, що до весни особливих успіхів на полях російсько-української війни не буде у жодної із протиборчих сторін. Чому вона може помилятись

Очільник британської розвідки Джим Хокенхалл заявив, що не очікує в найближчі місяці "вирішального зсуву на півдні". З однієї сторони, британці ще за півроку до повномасштабної війни мали детальні путінські плани вторгнення в Україну і навіть публікували їх, а з іншого вони, як і розвідки інших країн, дуже песимістично оцінювали потенціал ЗСУ щодо оборони країни і зараз визнали свою помилку.

Цілком можливо, що і зараз британське МО (і не тільки вони) недооцінюють ЗСУ. Українська армія дійсно поки не спроможна звільняти свої території масштабними наступами, і про це вже говорили спікери і з ОП, і з Міноборони України. Традиційний з військової точки зору контрнаступ призвів би до величезних втрат з боку ЗСУ, а також наразив би на небезпеку і населення Херсонської області. А цього допустити не можуть.

Тактика деокупації інша і вона вже втілюється в життя ЗСУ. А саме:

14 серпня знову завдали ударів по Антонівському мосту; він непридатний для транспортування техніки окупантів;

"втомилися" також Каховський та залізничний мости. Поступово рашисти втрачають можливість отримувати підкріплення;

російське командування вже втекло на лівий беріг Дніпра;

таким "нехитрим Макаром" окупанти на Херсонщині можуть бути оточені, відрізані не тільки від постачання озброєння, але й від шляхів відступу. Якщо разом з цим вдасться остаточно розбити їх склади та значно послабити особовий склад, російське угрупування зазнає поразки і без масштабних артилерійських боїв.

Судячи з заяв та дій ЗСУ, деокупація відбуватиметься наступним шляхом (і вона вже почалась):

Крок №1: обрізати та дезорієнтувати. Для цього потрібно знищити всі шляхи пересування важкої техніки та знищити пункти командування. І вже є успіхи;

Крок №2: знищити склади боєприпасів та місця концентрації живої сили окупантів. Без можливості повноцінного поповнення, це призведе до швидкого виснаження угрупування;

Крок №3: поступово нарощувати тиск та без поспіху звільняти один за одним населені пункти Херсонщини. І вже звільнено щонайменше 46 населених пунктів (дані ХОВА станом на початок серпня);

Крок №4: остаточно оточити окупантів на Херсонщині, змусити їх здатись в полон або відступати без можливості евакуювати військову техніку.

Звісно, точні плани з термінами та напрямками наступу ані ЗСУ, ані політичне керівництво держави не розголошують. Але головне, на що варто зважати: завдання ЗСУ — це не спалити окупантів разом з містами, українські військові намагаються проводити контрнаступ максимально обережно і без значних ризиків для українців на Херсонщині.

Тому зважаємо на заяви закордонних розвідок, але не поспішаємо робити висновки.