Путін змушений відступати по всіх фронтах і хоче зробити капості - Сергій Фурса

Інвестиційний банкір Сергій Фурса розповів, про що говорять слова російського диктатора про зернову угоду

Путін відновлює зерновий шантаж? Балаклія, Херсон, збільшення фінансової допомоги для України, збільшення постачання озброєнь, нафтові санкції, обмеження віз для росіян

Цілий набір факторів, що погіршує настрій у кремлівському бункері. І з якими Путін нічого не може вдіяти. І ось у безсилій злості бункерний дід знайшов, як він може зіпсувати настрій Україні та союзникам. Задовольнивши своє его епічним роликом Газпрому про те, що Європа замерзне взимку (і викликавши цим гомеричний регіт у самій Європі та місті Красноярськ, який ілюстрував європейське зимове пекло своїм звичним щорічним пеклом) Путін знову перейшов до зернового шантажу. Зернова угода, яку він змушений був підписати під тиском, успішно працює. Україна збільшує обсяги експорту. Це призвело до зниження цін на світовому ринку (пішла, зокрема, спекулятивна складова) і призводить до стабільного припливу валюти до України у великих обсягах.

Путін намагатиметься відкотити назад зернову угоду. Путін заявив, що має обговорити з Ердоганом питання обмежень постачання агропродукції з України, адже зерно йде не лише найбіднішим країнам Африки, а й до ЄС.

По-перше, треба, щоб хтось нарешті пояснив Путіну, як працюють світові ринки. І якщо зерна на них стає менше, то ціни зростають і від цього завжди втрачають найбідніші. Бо багаті просто куплять в іншому місці. А ось бідні не зможуть.

А по-друге, як не дивно, Путін все одно збрехав. Він заявив, що лише 2 з 80 суден із продовольством з України вирушили до найбідніших країн, решта — до Європи. Але це повна фігня. Україна справді постачає 37% від свого експорту через порти до ЄС. Переважно це Іспанія та Португалія. Традиційні ринки збуту українських зернових. Адже у тих краях не вистачає своїх зернових для забезпечення свого тваринництва. Це було до війни. Це є зараз. Але як ми розуміємо, 37% — це не те саме, що 78 судів із 80. Або Путіну треба пояснювати не лише як працюють світові ринки, а й математику для першого класу.

Але логіка Путіна не працює саме через те, що Іспанія завжди знайде собі зерно на ринку. Купить дорожче, але купить. Якщо щось, субсидії від багатого ЄС допоможуть. Як і заплатити за дорогу комуналку, якою так лякають росіяни звичайних європейців. А ось африканські країни відчують зростання цін та конкуренцію з боку Іспанії й постраждають.

І найцікавіше. Путін біситься. І хоче зробити капость. Якось відповісти і ЄС та Україні. Тому, що змушений відступати по всіх напрямках. І на Херсонщині. І у своїх нафтогазових доходах. Але й раніше він не був гуманістом. І на угоду пішов не тому, що хотів допомогти африканським дітям. Атому, що Китай та Ко зробили йому навіювання.

Що змінилося сьогодні? У Путіна зменшились можливості впливати. Він ослаб фінансово та з військової точки зору. Тому хоче використати зерновий шантаж. Але чи змінилися чинники, що змусили Путіна підписати невигідну йому зернову угоду? Навряд чи. Отже, вони ж заважатимуть йому її переграти.

Чи можемо ми прогнозувати ситуацію? Важко. Відчайдушний загнаний у кут щур здатний на все.

Але ми можемо точно сказати, що спроба переграти зернову угоду є свідченням слабкості Путіна. Хоча, звичайно, приводу для паніки в Кремлі немає і не може бути….