Вигуки про негайні референдуми у "ЛДНР" – це ознака істерики в Москві - Олексій Копитько

Вигуки про негайні (!) референдуми в "ЛДНР" з інформаційним прикриттям у російських федеральних ЗМІ — це ознака істерики в Москві та одночасно спроба одного з російських угруповань спонукати бункерного вождя хоч до якихось дій.

У Москві реально бояться, що протягом місяця успішна оборона "за Осколом" може закінчитися блискучою обороною по Айдару, якщо не по Деркулу. З автоматичною втратою Лисичанська, залитих кров’ю руїн Сєвєродонецька та Рубіжного.

Статися це може якраз до ювілею Путіна. Ось правда, день народження – сумне свято буде.

Тому зараз Путіна штовхають до загострення як мінімум на рівні риторики. Наступ українських військ на Харківщині поставило московські угруповання в глухий кут, викликало розгубленість. Зверніть увагу: ключові речники РФ просто зникли з ефірів. Конкуруюче угруповання відкрито тролило Медведєва на цю тему. Мовляв, замовк Медвед, не запалює більше. Та й сам Путін знітився, бурмотів щось невиразне.

Без чітких команд вертикаль починає буксувати і руйнуватися. Вакуум починають заповнювати кадирови, пригожини і аксенові.

Ті, хто не хоче згинути під уламками, зараз штовхають президента РФ розпалити більшу пожежу.

"Негайний референдум" — це загроза анексії без жодних реверансів та ігор у народне волевиявлення. Фактичне визнання військової поразки. З таким самим успіхом можна було провести "референдуми" до 24 лютого. Для Росії було менше витрат.

Використання "референдумів" для ядерного шантажу фактично звужує маневр РФ до однієї опції, у разі залучення якої російська еліта на кілька поколінь стане законною метою.

Зловживання погрозами (не кажучи вже про можливе "включення" "ЛДНР" до РФ) закриває шлях до переговорів. Без яких страждають інші російські угруповання.

Де-факто ініціатива про "референдуми" у нинішньому контексті може стати відкриттям "третього фронту" під килимами у московських "центрах ухвалення рішень".

Нам своє робити.