Ворог скотився до базарної лексики, він махає кулаками з однією надією - Макс Гадюкін

Медведєв знову погрожував нам ядерною зброєю. І що? Хіба ж то вперше?

Дімон каже, що ядерка у разі поразки Росії неминуча. Мовляв, інакше Україна поновить свою територіальну цілісність, тобто порушить територіальну цілісність т.зв. РФ.

Що? Їхня цілісність зламається від нашої? Бздімон, щось дивна цілісність.

Спочатку на нас напала імперія із запасом радянської зброї та техніки. Топтати нашу землю йшла військова еліта так званої РФ. Потім у ворога поменшало особового складу. І техніки. А поки ми вважали спалені танки, Ванек, які від’їхали в канаві, не рахував взагалі ніхто. І тепер ворог ганьбиться. Ой, рятуйте-рататуйте, [модерація] дали! Ядеркою вріжу!

Ой, та пішов ти на [модерація], Дімон. Погрожує нам чиновник не першого рангу, що впливає на кількість скріпок посеред столу. Погрожує людина, яка вже погрожувала за Кримський міст судним днем. Міст [модерація]. Судний день виявився супним, і тепер маестро знову погрожує.

Знаєте, бомж також може загрожувати ядеркою. Що характерно, у нього стільки ж шансів застосувати ракети, як у Залізної Чмоні. Не боятися ж нам бомжа. Не боятися ж Медведєва.

Більше повірив би, що він зніме шкарпетки – за цю біологічну зброю бодай відповідає.

Я не закликатиму до подвигу. Хочу від вас лише одного: не вестись. Ворог скотився до базарної лексики, він махає кулаками з однією надією: що вас поплавить і бійки не буде. Але бійка вже йде. Мало того, наш супостат вихоплює в ній таких [модерація], що невдовзі мати рідна не впізнає.

Не витрачайте гроші на речі, витрачайте перемоги. Яка різниця, скільки твоїм кедам, якщо Росії більше нема? Поки що є, так. Але слова Медведєва натякають, що у хід пішли останні аргументи.

Ми все робимо правильно. Великою ціною та із запізненням, але все ж таки робимо.

Ворогу дуже боляче. Він такого не чекав, вторгаючись на нашу землю. Україна дуже хороша. Колись війни йшли десятиліттями – а тут через 2/3 року ядерна держава виє, охопивши [модерацію] "Сармат". Я не про пляшку пива, хоч і про неї теж.

Нехай ворог ліпить знаки оклику, нехай загрузне у своїх ком.

Натомість Україна поставить крапку.