Міноборони ніколи не визнає застосування "весільних дронів" у ЗСУ. І ось чому - Віталій Дейнега

Трошки гіркої правди про "Весільні дрони".

1. Вони наразі є незамінним елементом на ланці батальйон і нижче. Вони в купі зі старлінком дають тандем, який дозволяє нам не програвати при явній перевазі супротивника в зброї. Без них ми б витрачали в рази більше боєприпасів для ураження в рази меншої кількості цілей і воювали б зараз за Дніпро, а не за Бахмут.
2. Це побутові дрони, які поки що відносно не регулюються законодавством в інших країнах і є у вільному продажі. Поки що регулюється, здебільшого, їх використання. Через це їх можна відносно легко імпортувати як приватним особам так і магазинам.
3. Єдиним постачальником їх на фронт лишаються волонтери і благодійні фонди.
4. По факту, вони є надзвичайно ефективною "нелетальною зброєю". І у нас капітальна перевага в цьому виді зброї над супротивником.
5. Це китайські дрони. Їх виробляє компанія, яка постійно висить на межі санкцій і може легко потрапити під роздачу як, наприклад, HUAWEI.
6. Інші держави все більше дивляться на бойове застосування цих приладів і все частіше думають про значно сильніше регулювання їх збуту, а не лише використання.
7. Ви здивуєтесь, але міністр в курсі цього всього.

Мене самого, м'яко кажучи, здивувало формулювання того що він сказав з двох причин:

1. Воно просто образливе для всіх, хто ці дрони завозить і дає на них гроші.
2. Я знаю точно, що справжнє ставлення міністра як громадянина зовсім інше.

Мене не здивувала суть. Бо, по суті, Міноборони, нехай і пізніше, аніж треба, але посприяло зняттю бюрократичних перепон з поставок "Мавіків". І це все, що МО може тут зробити. Поясню чому. Давайте уявимо, що МО чи сам міністр офіційно визнають застосування побутового дрона, чи починають офіційно його купувати за бюджетні гроші?

Наслідки можуть бути наступні:

1. І це станеться одразу. Багато питань від партнерів аж до комісії Конгресу США, бо, нагадую, дрон китайський. А Китай – це країна яку, на відміну від Росії, США вважають реальною загрозою собі. І з якою їм все важче щось робити. А, при всій повазі до "Мавіків", США нам потрібні більше.
2. Настільки явне визнання їх військової ефективності спровокує регуляторні органи по всьому світу переглянути своє ставлення до цієї техніки. Всі, хто пробував вивезти з території США прилади нічного бачення чи тепловізори, знають про що я. І це може привести до значно сильнішого ускладнення волонтерських поставок. При цьому в росіян з цим проблем не буде і ми можемо втратити пункт 4 – нашу перевагу в їх кількості.
3. Це може прискорити потрапляння виробника під санкції.
4. Далеко не факт, що сама китайська компанія погодиться їх продати міністерству.

А тепер обіцяна гірка правда:

1. МО ніколи не визнає в жодній офіційній комунікації реальну важливість цих приладів. Чому? Вище наведено трохи аргументів. Воно може дуже неофіційно сприяти спрощенню життя волонтерів в цьому питанні. Але чим тихіше це робитиме саме МО – тим краще для нас всіх.
2. Волонтери є і залишаться основним каналом постачання саме побутових дронів на фронт. І це як раз те місце де гроші приватних жертводавців найбільше допоможуть на полі бою. Бо чисто військові дрони, бронетехніку і боєприпаси як можуть закриває МО і партнери. А цю нішу маємо брати на себе ми всі (і в тому числі сам пан Резніков, але не як міністр, а як приватна особа).
3. Генштаб не поставить "Мавіки" і "Матраси" на озброєння і не буде подавати їх до закупівлі, з наведених вище причин, так само як не було поставлено на озброєння найпопулярніші серед волонтерів тепловізори Pulsar.
4. В решті решт, словосполучення "весільні дрони" було цитатою іншої відомої людини, яку зараз геть не час критикувати. Хоча воно є відверто образливим для нас всіх і я не очікував такого комунікаційного ляпу від пана Олексія. Просто повірте на слово, що він розуміє важливість "Мавіків". І ніколи не визнає її публічно. Вони лишаться справою нас з вами. Тут він може допомогти тільки пожертвою як фізична особа та допомогою підрозділам аеророзвідки. Те і інше відбувається вже.

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.