Зупинити зростання впливу російських олігархів у країнах ЄС! - Микола Воробйов
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Виступаючи днями на сесії Генеральної Асамблеї ООН, президент Володимир Зеленський зазначив, що "Росія перетворює на зброю багато інших речей, і ці речі використовуються не тільки проти нашої країни, а й проти всіх ваших країн. Існує чимало конвенцій, що обмежують володіння зброєю та її поширення, але немає реальних обмежень використання продовольства, енергії та інших речей як зброю".
З початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 керівники Росії діяли за повної підтримки великого російського бізнесу. У день початку агресії Путін скликав найбагатших підприємців, щоб не допустити паніки та відтоку капіталу з країни. Пізніше контакти продовжувалися у межах Петербурзького міжнародного економічного форуму, Східного економічного форуму, щорічних з’їздів Російського союзу промисловців та підприємців (РСПП).
На останньому з них були помічені власник "Сєвєрсталі" Олексій Мордашов, "Норнікеля" — Володимир Потанін, ММК — Віктор Рашніков, "Русснафти" — Михайло Гуцерієв, "Ренови" — Віктор Вексельберг, "Русала" — Олег Дерипаска, а також Герман Хан з "Альфа-груп". Усвідомлюючи те, яку загрозу несе російський бізнес у ролі "троянського коня", влада України почала вводити жорсткі економічні заходи.
21 липня Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив тимчасову адміністрацію у Sense bank (колишній Альфа банк Україна). Приводом для його націоналізації в НБУ назвали те, що російські олігархи, які контролюють фінансову установу, Михайло Фрідман і Петро Авен "пов’язані з режимом країни-агресора", і проти них в Україні введено персональні санкції. У своєму розслідуванні проект "Схеми" української служби радіо "Свобода" стверджував, що контрольовані Фрідманом російські компанії постачають армії агресора уніформу та продукти, а також страхують транспорт Росгвардії, який використовується на фронті. Крім того, стосовно Фрідмана, що прикривається думкою російських "опозиціонерів", генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу за ознаками виведення з Sense bank 700 мільйонів гривень, використаних мільярдером на особисті потреби. Багато в чому внаслідок роботи українських правоохоронців у серпні цього року Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) внесло до списку санкцій Фрідмана та Авена (також під санкції потрапили акціонери "Альфи" Олексій Кузьмічов та Герман Хан).
Попри лояльність до Путіна наближених олігархів, які якщо не відкрито, то надають непряму підтримку Кремлю шляхом фінансування оборонних підприємств, багато хто з них продовжує користуватися благами західної цивілізації, залишаючись "недоторканними", у тому числі в країнах Європи, що безпосередньо загрожує національній безпеці. останніх.
Одним із таких є російський мільярдер і співвласник "Альфа-груп" Петро Авен, який перебуває під санкціями ЄС, але має, окрім російського, ще й латвійський паспорт. У рамках вжитих ЄС заходів у Латвії в Авена заморожено не лише банківські активи, а й нерухомість у Ризі, а також близько 60 гектарів землі в Лаздонській волості та його розкішний маєток Клаугю з кількома будинками та вертолітним майданчиком. Ні для кого не секрет, що такі активи російський мільярдер не міг отримати без лояльності до мешканців Кремля та особисто президента Путіна, з яким Авена пов’язують довгі стосунки ще з далеких 1990-х.
Ще минулого року тодішній міністр юстиції Латвії Яніс Борданс закликав міністра внутрішніх справ Крістапа Еклонса не затягувати розгляд питання про відкликання у Авена латиського громадянства, що могло б лише його та його партнерів по "Альфі" важливої "точки входу" до Європи, необхідної їм для вибудовування. свого бізнесу за межами Росії. Але питання не вирішене досі, і тому, зважаючи на все, власники "Альфи" готові інвестувати значні кошти в новий латвійський уряд, сподіваючись, що він завадить Бюро захисту конституції (БЗК) довести до кінця процес позбавлення Авена латвійського паспорта.
Сам бізнесмен заявив, що боротиметься за своє латвійське громадянство, але російське вторгнення в Україну так і не засудив. Щобільше, ще до початку повномасштабного вторгнення у 2019 році він не приховував своїх регулярних зустрічей із Путіним "2-3 рази на рік", під час яких нібито обговорювалися економічні питання. За словами прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова, згаданий тоді у доповіді спецпрокурора США Роберта Мюллера Петро Авен разом із головою РФПІ Кирилом Дмитрієвим та головою Росгеології Сергієм Горьковим, доповідали президенту РФ Володимиру Путіну найбільш важливі моменти про свої контакти з американською стороною. Отже, економікою спілкування із главою РФ тут не обмежувалося. Нещодавно українським журналістам у Лондоні вдалося поспілкуватися і з бізнес-партнером Авена Михайлом Фрідманом. Той під час бігу сказав журналісту Михайлу Ткачу, що юристи забороняють йому давати інтерв’ю і не став відповідати, чи вважає Путіна військовим злочинцем.
Тепер стає зрозумілим, чому США ввели санкції проти "альфістів" лише півтора року після початку війни. Ймовірно, до цього їх підштовхнули й активні, хоча й спроби "Альфи", що приховуються, за допомогою і через незамінне дочірнє підприємство А1 взяти під контроль активи Євгена Пригожина (А1 офіційно займається інвестиціями, але насправді його спеціалізація — рейдерство). Тобто "Альфа" націлилася на майно та інфраструктуру міжнародної терористичної організації (яку владу США та Великобританії вважають "Вагнер"), маючи намір частково викупивши їх (за неринковою ціною), частково просто відібравши у формальних та офіційних спадкоємців колишнього керівника ПВК "Вагнер" мовчазною згодою (а отже – мабуть, діючи на користь) Кремля.
Хоча й наростання лобістських зусиль "Альфи" у США – із залученням низки фігур, які негативно сприймаються адміністрацією Джозефа Байдена – відіграло свою очевидну роль.
Ймовірно, це далеко не останній "привіт" Петру Авену та Михайлу Фрідману через океан. Враховуючи те, як розгортаються події на полі бою в Україні, а також недавнє рішення Міжнародного суду в Гаазі видати ордер на арешт президента Путіна, не виключено, що російських мільярдерів спіткає така ж доля. Зрештою, у США ще не забули про звіт спецпрокурора Роберта Мюллера про втручання в американські вибори у 2016 році, в якому також фігурує керівництво "Альфа-груп", який обидва мільярдери безуспішно намагалися оскаржити. У результаті, долю бізнесменів може визначити не так рівень їхнього впливу в Кремлі та паспорти в країнах ЄС, як американська Феміда.
Саме тому російські підприємці так прагнуть закріпитися в Латвії – їх нині головної "гавані" в Європі (Фрідман, який перебуває під санкціями Великобританії, швидше за все спробує виїхати з країни після того, як місцева влада припинила проти нього кримінальну справу, порушену за фактом обходу введених раніше). обмежень). За деякими даними, Авен і Ко активно працюють з представниками нещодавно сформованого латвійського уряду, пропонуючи їм свою допомогу з нейтралізації економічного потенціалу та політичного впливу їх опонента, підприємця Айварса Лембергса в обмін на заступництво в галузі бізнесу, переоформлення старих та придбання нових активів. У такому разі гроші Лембергса разом з його впливом будуть витіснені та заміщені величезними ресурсами "Альфи". Якщо активи Лембергса перейдуть — нехай і поступово — під прямий чи опосередкований контроль власників "Альфи", фронтменом яких виступає поки що громадянин Латвії Авен, ми зіткнемося з першим фактом суттєвого посилення російської присутності в одній з європейських економік, що сталося вже після початку російської агресії в щодо України. Це, на мій погляд, стане дуже поганим сигналом для всієї Європи, яка останнім часом і так поступово послаблює санкції проти багатих росіян.
Звичайно, на Латвію поки що не падають російські бомби та ракети, а її землю не топчуть солдати Росгвардії, застраховані дочірніми компаніями "Альфи". Але це, на мій погляд, не привід поблажливо ставитися до тих, хто допомагає агресивним планам Путіна втілюватися в життя. Хотілося б, щоб латвійська влада брала щодо російських багатіїв приклад з українців – хоча б так, як це роблять у США.
Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.