Подана петиція про звільнення голови Держаудитслужби України: її вимагають негайно розглянути - Тім Златкін

В мене вже з десяток прохань тексту тої петиції щодо звільнення голови Держаудитслужби. Кожному не можу відповісти, тож публікую тут. Багато букв сухою юридичною мовою:

Про відсторонення голови Державної аудиторської служби України,проведення розслідування й усунення деяких загроз оборонно-промисловому комплексу держави.

Категорія: Обороноздатність, суверенітет, міждержавні і міжнаціональні відносини

У зв’язку із окремими скоординованими діями (рішеннями) особи уповноваженої на виконання функцій держави, які мають ознаки закінченого замаху на злочин завдання шкоди обороноздатності, державній безпеці України, шляхом маніпулятивному правозастосування законодавства України, зловживання службовим становищем, з метою доведення до банкрутства (стійкої фінансової неспроможності) суб'єктів господарської діяльності –виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні",на підставі статті 40 Конституції України, керуючись порядком проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2023 р. № 246),із урахуванням інформації викладеної в обґрунтувальній частині цього звернення,

ПРОШУ:

- прийняти рішення про проведення службового розслідування стосовно голови Державної аудиторської служби України БАСАЛАЄВОЇ А.В. (далі – службове розслідування);

- утворити комісію з проведення службового розслідування;

- залучити до складу комісії (за згодою) представників: громадської ради при НАЗК, рада громадського контролю НАБУ, антикорупційної Ради Міністерства оборони України, акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" (УОП), федерації роботодавців України;

- прийняти рішення про відсторонення БАСАЛАЄВОЇ А.В від виконання службових повноважень на посаді голови Державної аудиторської служби України, на період проведення службового розслідування;

- за результатами службового розслідування прийняти відповідні кадрові

рішення;

- у разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення надіслати акт службового розслідування та копію цього

звернення, до відповідних органів досудового розслідування або органів, уповноважені особи яких мають право складати протоколи про

адміністративне правопорушення, для притягнення до відповідальності згідно із законом.

ОБҐРУНТУВАННЯ

1. Фактичні обставини

Станом на дату цього звернення, Державна аудиторська служба України (далі – ДАСУ) завершили планові ревізії діяльності державних замовники у сфері оборони (далі — державні замовники) за 2022 рік й склала акти ревізій відповідно до яких сума прибутку, включеного суб’єктами господарювання до ціни товарів оборонного призначення та інших товарів, які закуповувалися без застосування конкурентних процедур, під час правого режиму воєнного стану, визнана ДАСУ матеріальною шкодою (збитками) загальному фонду державного бюджету (далі – Акти ревізій за 2022 рік).

Висновки ДАСУ ґрунтуються на маніпулятивному правозастосуванні приписів Постанови Кабінет Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" (набрання чинності 22.03.2022/втрата чинності 21.07.2023) (далі – Постанова № 335).

На думку ДАСУ, підпункт 1 пункту 1 Постанови № 335 обмежує право (забороняє) Виконавцям держконтрактів включати суму прибутку в ціну товару, хоча ані зазначений підпункт, а ні Постанова № 335 вцілому не регулює право включення прибутку в ціну (вартість) товару (контракту) а ні розмір прибутку.

Пропоноване ДАСУ тлумачення терміну "ціна", в контексті приписів постанови № 335, й відповідне правозастосування таких приписів, несе шкоду виконавцям державних контрактів, адже штучно створена безприбутковість — створює системні загрози господарській (економічній) діяльності, призводить до зростання ризиків банкрутства (стійкої фінансової неспроможності) суб’єктів господарювання — постачальників (виробників) товарів, робіт, послуг оборонного призначення, суб’єктів оборонного промислового комплексу, як невід’ємної частини сектору безпеки і оборони держави.

Окремо варто зазначити що за рахунок отриманого прибутку, підприємствами обороно-промислового комплексу здійснюється придбання обладнання, сировини та виготовлення продукції оборонного призначення при частковому фінансуванні її виготовлення збоку розпорядників бюджетних коштів, а також відновлення засобів виробництва та будівель зруйнованих внаслідок ракетних ударів по підприємствах, що є критично важливими для виробництва продукції оборонного призначення.

Зазначені висновки — Акти ревізії ДАСУ щодо неправомірності включення прибутку є помилковими (можливо, – умисно помилковими), з огляду на чинні законодавчі норми, цитовані в ДОДАТКУ № 1 до цього звернення.

2. Суб’єктивні ознаки

Діяння (рішення) голови ДАСУ БАСАЛАЄВОЇ А.В. можуть вважитисяумисними у зв’язку із наступним.

21 вересня 2023 року Верховна Рада України прийняла постанову "Щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану" (3388-IX), якою однозначно визначено що:

вартість (ціна) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель укладених із виконавцями державного контрактів (договорів) з оборонних закупівель в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" включає прибуток (постачальницьку винагороду) виконавця, рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель визначається рішеннями Кабінету Міністрів України, які були чинними станом на 24 лютого 2022 року, із урахуванням особливостей визначених Постановою КМ № 256 від 24.03.2023.

Нехтуючи приписами статей 19, 22, 75, 85 та 113 Конституції України, частини 2 статті 1 Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", не приймаючи до виконання рішення (постанову) єдиного законодавчого органу держави Верховної Ради України, голова ДАСУ БАСАЛАЄВА А.В., у заяві від 09 жовтня 2023 року, продовжує умисно стверджувати, що виконавці державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" не мали права отримувати прибуток у складі ціни продукції оборонного призначення до "липня 2023" (заява ДАСУ із зневагою на рішення ВРУ), й зловживаючи службовим становищем скеровує діяльність ДАСУ на подальше блокування діяльності провідних підприємств оборонної галузі держави (повторна скарга КБ "Луч" на дії ДАСУ)

ДОДАТОК № 1

1. Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Стаття 75 Конституції України визначає, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.

3. Стаття 85 Конституції України визначає, що до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема — визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України;

4. Стаття 113 Конституції України визначає, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, Кабінет Міністрів

України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України.

5. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України.

6. Згідно з частиною 2 статті 1 Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" орган державного фінансового контролю (ДАСУ) у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

7. Закон України "Про ціни і ціноутворення" визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування,

встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

8. Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державні регульовані ціни повинні бути економічно

обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

9. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 19 Закону України "Про оборонні закупівлі" рівень прибутку в складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України і не може бути зменшений державним замовником.

10.Відповідно до Закону України "Про оборонні закупівлі", Кабінетом Міністрів України, Постановою № 363 затверджено Порядок здійснення оборонних закупівель (далі – Порядок № 363).

11.Так, відповідно до пункту 49 Порядку № 363, прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустаткування), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб’єктів господарювання, прибуток (постачальницька винагорода) становить 3 відсотки вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором (контрактом).

12.В період охоплений Актами ревізій за 2022 рік й до 24.03.2023 року, Кабінетом Міністрів України не приймалося будь-яких інших рішень щодо рівня прибутку в складі цін товарів під час оборонних закупівель, у тому числі у період дії правового режиму воєнного стану, окрім рішення про реалізацію експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва відповідно до вимог Порядку, затвердженого постановою Уряду від 24.03.2023 № 256, згідно з яким прибуток виконавця державного контракту (договору) у складі ціни може становити не більше 25 відсотків виробничої собівартості товарів, робіт та послуг.

13.Постановою № 335 не регулювалося (відмінялося, зупинялося, обмежулося) право включення прибутку до складу ціни, та оплату повної ціни виконавцю; постановою № 335, тимчасово, на період дії воєнного стану, було спрощено процедуру (тип та зміст документу, необхідного для підтвердження ціни) для укладення державного контракту (договору) під час здійснення оборонних закупівель;

13.1 відповідно до частини третьої статті 19 Закону України "Про оборонні закупівлі порядок формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, визначається Кабінетом Міністрів України;

13.2 такий Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309 "Про затвердження Порядку формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою" (далі – Порядок № 309);

13.3 Порядок № 309 не містить норм жодних регулятивних норм щодо норм прибутку під час оборонних закупівель;

13.4 застосування Порядку № 309 було обмежено Постановою № 335, тимчасово, було спрощено процедуру (тип та зміст документу, необхідного для підтвердження ціни) для укладення державного контракту (договору) під час здійснення оборонних закупівель, а саме: замість складання розрахунково-калькуляційних матеріалів та узгодження їх з замовником, в Порядку № 309, для укладення контракту, — вимагалося тільки надання документу у виді калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору), без встановлення вимог до її змісту та форми представлення;

13.5 Постанова № 363, пункт 49 Порядку № 363 щодо норм прибутку не згадується (обмежуються, скасовуються) в Постанові № 335 взагалі, як і сам економічний термін "прибуток";

13.6 норми й порядки встановлені Постановою № 363, в тому числі норми прибутку в ціні (вартості) товарів оборонного призначення, які закуповуються державними замовникам без застосування конкурентних процедур були й залишаються чинними з моменту ухвалення Урядом.